ІНЕРТНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

іне́рція

запозичення з західноєвропейських мов;
фр. inertie «бездіяльність, нерухомість», англ. inertia, нім. Inertíe «тс.» походять від лат. inertia «бездіяльність, млявість, нерухомість», пов’язаного з iners (-ertis) «бездіяльний, невмілий, млявий», утвореним із заперечної частки in- «не-» та іменника ars (artis) «ремесло, мистецтво»;
р. болг. ине́рция, бр. іне́рцыя, п. inercja, ч. inercie, слц. inercia, м. инерција* схв. инèрција, слн. inêrcija;
Фонетичні та словотвірні варіанти

іне́ртний
інерці́йний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
inertia англійська
іне́рцыя білоруська
ине́рция болгарська
inertia «бездіяльність, млявість, нерухомість» латинська
in- «не-» латинська
iners латинська
-ertis латинська
инерција македонська
Inertíe «тс.» німецька
inercja польська
ине́рция російська
инèрција сербохорватська
inercia словацька
inêrcija словенська
inertie «бездіяльність, нерухомість» французька
inercie чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України