ІН — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гуталі́н «мазь для чищення взуття»
не зовсім ясне;
розглядається як утворене від лат. gutta «крапля», яке зіставляється з вірм. kať (katʽn) «тс.», за допомогою суфікса -(л)ін (на зразок вазелі́н, ланолі́н);
р. гутали́н, заст. гуттали́н, бр. гуталін, схв. гуталин;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гуталін | білоруська |
kať «тс.» (katʽn) | вірменська |
gutta «крапля» | латинська |
гутали́н | російська |
гуталин | сербохорватська |
ін (на зразок вазелі́н, ланолі́н) | ? |
гуттали́н | ? |
чере́шо́к «стебельце листка; квітконіжка» (бот.)
похідне утворення від че́ре́н, оформлене за зразком іменників типу дашо́к, пушо́к, реп’яшо́к і т. ін;
р. черешо́к «стебельце листка; колодочка, ручка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
черешкува́тий
«з квітами на черешках»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
черешо́к «стебельце листка; колодочка, ручка» | російська |
че́ре́н | ? |
дашо́к | ? |
пушо́к | ? |
реп'яшо́к | ? |
ін | ? |
чобота́р «шилодзьобка, Recurvirostra avocetta L.» (орн.)
птах дістав свою назву за подібність дзьоба до шила, знаряддя шевця-чоботаря (пор. іншу його назву – шилодзьо́бка);
пор. також назви інших птахів за професією людини: вівча́р, кова́лик, пого́нич і т. ін;
пов’язане з чобота́р «швець»;
р. [чебота́рь] «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чебота́рь «тс.» | російська |
також | ? |
кова́лик | ? |
пого́нич | ? |
ін | ? |
чобота́р «швець» | ? |
чотирна́дцять «назва числа 14 і його цифрового позначення»
псл. četyre (četyri) na desęte – складений числівник, утворений з числівника četyre/četyri, прийменника na «на, понад» і форми місц. в. числівника desętь;
слов’янська інноваційна модель;
пор. інакше побудовані лит. keturiîlika, дінд. cáturdaśa і т. ін;
р. четы́рнадцать, бр. чатырна́ццаць, др. четырьнадесять, п. czternaście, ч. čtrnáct, слц. štrnást’, вл. štyrnaće, нл. styŕnasćo, полаб. citěrnădist, болг. четирина́десет, м. четиринаесет, схв. четр̀наест, слн. štirinájst, стсл. чєтырє на дєсѧтє, чєтыри на дєсѧтє;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чотирна́дцятеро
«чотирнадцять осіб, штук»
чотирна́дцятий
чотирна́дцятка
«полотно у чотирнадцять пасем»
чотирна́дьцятий
чотирнайцатий
«чотирнадцятий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чатырна́ццаць | білоруська |
четирина́десет | болгарська |
štyrnaće | верхньолужицька |
cáturdaśa | давньоіндійська |
четырьнадесять | давньоруська |
keturiîlika | литовська |
четиринаесет | македонська |
styŕnasćo | нижньолужицька |
citěrnădist | полабська |
czternaście | польська |
četyre (četyri) | праслов’янська |
четы́рнадцать | російська |
четр̀наест | сербохорватська |
štrnást' | словацька |
štirinájst | словенська |
чєтырє на дєсѧтє | старослов’янська |
чєтыри на дєсѧтє | українська |
čtrnáct | чеська |
na «на, понад» | ? |
числівника | ? |
числівника | ? |
інакше | ? |
ін | ? |
чуда́сі́я «те, що викликає здивування; чудо» (розм.)
очевидно, експресивне утворення від чу́до, чудеса́ з первісною формою *чудес-і́я, де суфіксальне нарощення -і́я постало під впливом утворень типу веремі́я, заві́я тощо, а також (якщо припустити, що слово виникло в бурсацькому середовищі) за зразком численних грецьких слів на -ία, пор. γεωγραφία «географія», ϰωμῳδία «комедія», προσωδία «просодія (наголос)», στρατηγία «стратегія» і т. ін;
болг. чудеси́я «чудо, диво»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чудасійний
«кумедний, смішний»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чудеси́я «чудо, диво» | болгарська |
чу́до | ? |
чудеса́ | ? |
*чудес-і́я | ? |
-і́я | ? |
веремі́я | ? |
заві́я | ? |
-ία | ? |
γεωγραφία «географія» | ? |
ϰωμῳδία «комедія» | ? |
προσωδία «просодія (наголос)» | ? |
στρατηγία «стратегія» | ? |
ін | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України