ІМПОНУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
імпонува́ти
через польське і російське посередництво запозичено з німецької мови;
нім. imponieren «імпонувати», очевидно, під впливом фр. imposer «тс.; класти, накидати» утворено від лат. impono «накладаю, вкладаю»;
р. Импони́ровать, бр імпанава́ць, п. вл. imponować, ч. imponovati, слц. imponovať, болг. импони́՜ рам, м. импони́ра, схв. мпоновати, импони́рати, слн. imponírati;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| імпанава́ць | білоруська |
| импони́рам | болгарська |
| imponować | верхньолужицька |
| impono «накладаю, вкладаю» | латинська |
| импони́ра | македонська |
| imponieren «імпонувати» | німецька |
| imponować | польська |
| импони́ровать | російська |
| ùмпоновати | сербохорватська |
| импони́рати | сербохорватська |
| imponovať | словацька |
| imponírati | словенська |
| imposer «тс.; класти, накидати» | французька |
| imponovati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України