ІКРА — ЕТИМОЛОГІЯ

споріднене з лит. ìkras, ikrai «ікра», лтс. ikri, ikra «тс.», ірл. iuchair і далі, можливо, з назвами печінки лит. jãknos, [êknos, ãknos], лтс. aknas, aknis, лат. iecur, ав. yakarə, дінд. yákrt, хоч деякі дослідники (Trautmann 106) розглядають ці групи лексики окремо;

псл. *jьkra;

р. икра́, бр. ікра́, др. икра, п. слц. ikra, ч. jikra, вл. jikra, jik(r)no, jerk, нл. jërk, полаб. jǻkrə, болг. м. и́кра, схв. икра, слн. ikra, стсл. икра;

щодо зв’язку значень пор. гол. kuit «литка; риб’яча ікра»;

очевидно, пов’язане з ікра¹;

споріднене з лит. [ìkrai] «литки», лтс. ikri, прус. уссrоу «тс.» і, можливо, з ірл. orca «литка»;

псл. *jьkra, *jьkro;

р. болг. діал. икра́ «литка», п. [ikra], слц. [ikra, ikro], слн. [ikro] «тс.»;

тур. ciğer «печінка, легені», крим.тат. джигер «тс.; овеча (та ін.) горлянка з легенями, печінкою й серцем» походять від перс. джегäр «печінка, серце», спорідненого з ав. jakarə «печінка», лат. jecur, гр. ἥπαρ, лит. jẽknos «тс.», з якими пов’язують також псл. ikra, укр. ікра́;

запозичення з турецької або кримсько-татарської мови;

болг. джиге́р «потрохи (легені, печінка)», м. џигер «тс.» (бел џигер «легені», црн џигер «печінка»), схв. џùгерица «тс.»;

зіставлення з ав. аēха- «лід, мороз», перс. уех «лід» (Bern. І 424; Преобр. І 268; Зализняк ВСЯ 6, 35), з дісл. jaki «крига», дангл. gicel «тс.» (Machek ESJČ 287), з цсл. скра «брила», *скрига (Соболевский РФВ 67/1–2, 212–213), з ікра «згусток, пухлина» (ЭССЯ 8, 217–220; Brückner KZ 44, 33), як і спроба виведення з іє. *qar-, *qer«бити» (Потебня К ист. зв. IV 61–62) або з бр. *крыхаць «кришити», *крыха (Міхневіч Белар. лінгв. 1, 72), малопереконливі;

дальші зв’язки неясні;

псл. *jьkra, яке, можливо, за допомогою збільшувального суфікса -ig- набуло форми *jьkriga;

р. [кря, кри́га, икра́], бр. кры́га, др. кра, п. ч. kra, слц. kra, kryha;