ІКОНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
іко́на
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з середньогрецької разом з прийняттям християнства;
сгр. εἰκόνα «ікона» походить від гр. εἰκών «зображення, образ, подоба», пов’язаного з ἔοικα (‹*Fέ-Fοικ-α) «бути схожим» (перфект), яке надійних відповідників не має;
р. др. болг. икона, бр. іко́на, п. ч. слц. вл. ikona, м. икона, схв. ùкона, слн. ikóna, стсл. икона;
Фонетичні та словотвірні варіанти
іко́нний
іко́нник
«майстер, що малює ікони»
око́на
подіко́нник
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
іко́на | білоруська |
ико́на | болгарська |
ikona | верхньолужицька |
εἰκών «зображення, образ, подоба» | грецька |
ико́на | давньоруська |
икона | македонська |
ikona | польська |
ико́на | російська |
ùкона | сербохорватська |
εἰκόνα «ікона» | середньогрецька |
ikona | словацька |
ikóna | словенська |
икона | старослов’янська |
ikona | чеська |
іконоста́с
запозичене через церковнослов’янську мову з середньогрецької;
сгр. εἰκονοστάς ‹εἰκονοστάσι (ον) утворене з основ іменників εἰκόνα, до якого зводиться укр. іко́на, і στάσις «місце стояння», пов’язаного з гр. ἵστημι «стою», спорідненим з псл. stati, укр. ста́ти;
;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ikonostas
ikonostas
ikonostas
ikonostás
иконостас
иконо́стас
иконостасъ
іканаста́с
канаста́с
каніста́с
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
іканаста́с | білоруська |
иконоста́с | болгарська |
στάσις «місце стояння» | грецька |
ἵστημι «стою» | грецька |
εἰκόνα | грецька |
иконостас | македонська |
ikonostas | польська |
stati | праслов’янська |
иконоста́с | російська |
иконòстас | сербохорватська |
εἰκονοστάς (ον) | середньогрецька |
εἰκονοστάσι (ον) | середньогрецька |
ikonostas | словацька |
ikonostás | словенська |
икоnостасъ | старослов’янська |
іко́на | українська |
ста́ти | українська |
ikonostas | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України