ЯСНА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
я́сна́ «слизова оболонка ротової порожнини»
зіставлення слова (Брандт РФВ 21, 217) з дінд. dác̦ati, -te «кусає», гр. δάϰνω «кусаю» сумнівне;
малоймовірні припущення про походження слова з колишнього складного *dent-[mok]sna (Machek ESJČ 111) і про існування праслов’янського варіанта desna (поряд із *dęsna) (Mikkola IF 8, 303);
споріднені з лит. dantìs «зуб», прус. dantis, дінд. dán, ав. dantan-, лат. dens (род. в. dentis), гот. tunþus, ірл. det, кімр. dant, гр. ὀδών (род. в. ὀδόντος), іон. ὀδούς «тс.»;
псл. *dęsna/dęslo ‹ *dent-sno-/dent-slo- походять від індоєвропейської назви зуба *dent-/dn̥t-/ dont- (для якої припускався зв’язок із коренем *ed- «їсти»);
р. дёсны (одн. десна́), бр. дзя́сны (одн. дзясна́), др. дясна (одн.), п. dziąsła (одн. dziąsło) «ясна», ст. діал. dziąsna, ч. dáseň «ясна», слц. d’asná (одн. d’asno) «ясна», вл. dźasna «ясна; піднебіння», dźasno «піднебіння; щелепа», нл. źěsna (одн. źěsno) «ясна; піднебіння», полаб. d’ǫsnă (‹ *dęsnă) «ясна», болг. [де́сни], схв. де̑сни, [dȇšli], слн. dlêsne (одн. dlêsna) «тс.», цсл. дєсна;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дя́сна
дя́сни
ясе́нний
я́сла́
я́сли
ясни́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dantan- | авестійська |
| дзя́сны (одн. дзясна́) | білоруська |
| де́сни | болгарська |
| dźasna «ясна; піднебіння»«піднебіння; щелепа» | верхньолужицька |
| dźasno «ясна; піднебіння»«піднебіння; щелепа» | верхньолужицька |
| tunþus | готська |
| δάϰνω «кусаю» | грецька |
| ὀδών (род. в. ὀδόντος) | грецька |
| dác̦ati | давньоіндійська |
| dác̦ate «кусає» | давньоіндійська |
| dán | давньоіндійська |
| дясна (одн.) | давньоруська |
| *dent-/dn̥t-/ dont- | індоєвропейська |
| ὀδούς «тс.» | іонійський |
| det | ірландська |
| dant | кімрська |
| dens (род. в. dentis) | латинська |
| dantìs «зуб» | литовська |
| źěsna «ясна; піднебіння» (одн. źěsno) | нижньолужицька |
| *dent-[mok]sna | німецька |
| d'ǫsnă «ясна» (‹ *dęsnă) | полабська |
| dziąsła «ясна» (одн. dziąsło) | польська |
| dziąsna (ст.) | польська |
| dziąsna (діал.) | польська |
| mok | праслов’янська |
| desna | праслов’янська |
| *dęsna/dęslo (для якої припускався зв’язок із коренем *ed- «їсти») | праслов’янська |
| *dent-sno-/dent-slo- | праслов’янська |
| dantis | прусська |
| дёсны (одн. десна́) | російська |
| де̑сни | сербохорватська |
| dȇšli | сербохорватська |
| d'asná «ясна» (одн. d’asno) | словацька |
| dlêsne «тс.» (одн. dlêsna) | словенська |
| дєсна | церковнослов’янська |
| dáseň «ясна» | чеська |
данти́ст
запозичено, мабуть, через російську мову з французької;
фр. dentiste походить від лат. dēns, dentis «зуб», спорідненого з двн. zan (нвн. Zahn), днн. tand, лит. dantìs «тс.», псл. *dęsna, укр. я́сна;
р. болг. м. данти́ст, бр. данты́ст, п. dentysta, ч. слц. dentista, вл. dentist, схв. дèнтист(а), слн. dentíst;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| данты́ст | білоруська |
| данти́ст | болгарська |
| dentist | верхньолужицька |
| zan (нвн. Zahn) | давньоверхньонімецька |
| tand | давньонижньонімецька |
| dēns | латинська |
| dantìs «тс.» | литовська |
| данти́ст | македонська |
| dentysta | польська |
| *dęsna | праслов’янська |
| данти́ст | російська |
| дèнтист (а) | сербохорватська |
| dentista | словацька |
| dentíst | словенська |
| я́сна | українська |
| dentiste | французька |
| dentista | чеська |
| dentis «зуб» | ? |
я́сен «Fraxinus L.» (бот.)
розглядається також (Machek ESJČ 217; Jm. rostl. 180; Skok I 759) як слово праєвропейського походження;
споріднене з лит. úosis «ясен», лтс. osis (фонет. uôsis), прус. woasis (‹ *ōsi-) «тс.», лат. ornus (‹ *ōs-en-os) «порода ясена», кімр. onnen (‹ *os-nā) «ясен», з апофонією кореневого голосного та іншим суфіксом: дісл. askr, двн. ask, н. Esche «тс.», алб. ah (‹ *aska-) «бук», вірм. haс̣i «ясен», гр. -ωίς (‹ ōσι-) в ἀχερωίς «біла тополя»;
іє. *ōs-/ŏs- «різкий, яскравий, ясний» із розширенням -і- у прямих відмінках і -en- у непрямих, яке у слов’ян проникло в усю парадигму;
псл. (j)asenъ/ь, osenъ/ь, [*(j)asьnъ/ь];
р. бр. я́сень (бот.) «ясен», др. ясьнъ «ясен», п. jesion, [jasion, jasień], ст. jasiеn, jеsiеn, jеsień, ч. jasan, [jesen, jeseň, jasen, jaseň], слц. jaseň, вл. нл. jaseń, полаб. josin (чол. р.) (‹ *jasenь), болг. я́сен, о́cен, м. jасен, схв. jа̏се̑н, слн. jȇsen, [jásen];
Фонетичні та словотвірні варіанти
ясеневаті
«Fraxineae»
ясене́ць
«ясенець, Dictamnus L. РУС, ВеБ, Mak; [зубниця, Dentaria L.; золототисячник, Centaurium Hill.] Mak»
(бот.)
ясени́на
ясениско
«ясен звичайний, Fraxinus excelsior L.»
(згруб.)
ясенище
«тс.»
(згруб.)
ясенчук
«молодий ясен»
я́сень
«ясен; [білий, ясенець білий, Dictamnus albus L. Mak]»
ясінець
«ясенець білий, Dictamnus albus L.»
ясі́нниця
«синя стягівка, Catocala fraxini»
(ент.)
я́сінь
«ясен»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ah «бук» (‹ *aska-) | албанська |
| *aska- | албанська |
| я́сень «ясен» (бот.) | білоруська |
| я́сен | болгарська |
| о́cен | болгарська |
| jaseń | верхньолужицька |
| haс̣i «ясен» | вірменська |
| ἀχερωίς «біла тополя» | грецька |
| -ωίς «біла тополя» | грецька |
| ōσι- | грецька |
| ask | давньоверхньонімецька |
| askr | давньоісландська |
| ясьнъ «ясен» | давньоруська |
| *ōs-/ŏs- «різкий, яскравий, ясний» | індоєвропейська |
| onnen «ясен» (‹ *os-nā) | кімрська |
| *os-nā | кімрська |
| ornus «порода ясена» (‹ *ōs-en-os) | латинська |
| *ōs-en-os | латинська |
| osis (фонет. uôsis) | латиська |
| uôsis | латиська |
| úosis «ясен» | литовська |
| jасен | македонська |
| jaseń | нижньолужицька |
| Esche «тс.» | німецька |
| josin (чол. р.)(‹ *jasenь) | полабська |
| jesion | польська |
| jasion | польська |
| jasień | польська |
| jasiеn (ст.) | польська |
| jеsiеn (ст.) | польська |
| jеsień (ст.) | польська |
| (j)asenъ/ь | праслов’янська |
| *(j)asьnъ/ь | праслов’янська |
| osenъ/ь | праслов’янська |
| woasis «тс.» (‹ *ōsi-) | прусська |
| *ōsi- | прусська |
| я́сень «ясен» (бот.) | російська |
| jа̏се̑н | сербохорватська |
| jaseň | словацька |
| jȇsen | словенська |
| jásen | словенська |
| jasan | чеська |
| jesen | чеська |
| jeseň | чеська |
| jasen | чеська |
| jaseň | чеська |
я́сни́й «який випромінює світло»
псл. jasnъ(jь) ‹ *jěsnъ(jь) ‹ *ěsknъ(jь) пов’язане з jaskravъ(jь), *(j)ěskravъ(jь), *jьskra, укр. яскра́вий, і́скра;
далі реконструюється безсуфіксне *eš- ‹ іє. *аidh- «горіти, палати», споріднене з лит. áiškus «ясний, чіткий», можливо, також з тох. В yesäñ «ясний, чіткий», що продовжують іє. *āіs- «жар»;
-k- перед -n- випало, як і в інших давніх утвореннях, пор. др. тѣснъ ‹ псл. *těsknъ (споріднене з tiskati), др. прѣснъ ‹ псл. *prěsknъ (споріднене з лит. prėˊskas «прісний»);
пов’язання (Brückner 200–201) з ч. jásati «кричати з радощів», jasovati, до яких як семантичну паралель наводять лат. clārus «ясний» від clāmo «кричу», непереконливе;
витлумачення слова як фіно-угорського лексичного субстратного елемента, спорідненого з фін. sää «погода», хант. säŋki «світло» (Polák Orbis 1964 13/2, 575) малоймовірне;
реконструкція псл. *(j)astnъ (‹ іє. *ōs-t-n-) (Schuster-Šewc 432) не досить обґрунтована;
р. я́сный «ясний», бр. я́сны, др. ясьныи «яскравий; ясний; чіткий; зрозумілий», п. вл. нл. jasny «ясний», ч. слц. jasný, болг. я́сен, м. jасен, схв. jа̏сан, слн. jásen, стсл. аснъ, цсл. асьнъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
з'ясо́вувати
об'ясня́ти
проясня́ти
роз'ясня́ти
яса́
«світло, сяйво»
ясене́ць
«перша тонка крига на річці»
ясе́нний
«ясний»
я́сень
«полярна зірка»
я́ска
«усе блискуче; іскристий пластівець снігу, сніжинка»
ясне́ць
«поверхня гладкої криги, не покритої снігом; прозора крига»
ясни́на́
«світло; ясна погода, година УРС, СУМ; світло від вогню Г»
ясни́ти
«робити блискучим, полірувати; з’ясовувати»
ясни́тися
«сяяти, виблискувати»
ясні́ти
ясні́шати
я́сно́
яснове́ць
«зірки садові (татарське мило), Lychnis chalcedonica L. Нед, Mak; меландрій червоний, Melandrium rubrum Garcke. Mak»
(бот.)
яснота́
яснотка
«глуха кропива, Lamium amplexicaule L.»
(бот.)
яснува́тий
я́сонька
я́сочка
ясува́ти
«з’ясовувати; виявляти»
(заст., поет.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| я́сны | білоруська |
| я́сен | болгарська |
| jasny «ясний» | верхньолужицька |
| тѣснъ | давньоруська |
| прѣснъ | давньоруська |
| ясьныи «яскравий; ясний; чіткий; зрозумілий» | давньоруська |
| *аidh- «горіти, палати» | індоєвропейська |
| *āіs- «жар» | індоєвропейська |
| *ōs-t-n- | індоєвропейська |
| clārus «ясний» | латинська |
| clāmo «кричу» | латинська |
| áiškus «ясний, чіткий» | литовська |
| prėˊskas | литовська |
| jасен | македонська |
| jasny «ясний» | нижньолужицька |
| jasny «ясний» | польська |
| jasnъ(jь) | праслов’янська |
| *(j)ěskravъ(jь) | праслов’янська |
| *jьskra | праслов’янська |
| *jěsnъ(jь) | праслов’янська |
| *ěsknъ(jь) | праслов’янська |
| jaskravъ(jь) | праслов’янська |
| *eš- | праслов’янська |
| *těsknъ (споріднене з tiskati) | праслов’янська |
| *prěsknъ (споріднене з лит. prėˊskas «прісний») | праслов’янська |
| tiskati | праслов’янська |
| *(j)astnъ (‹ іє. *ōs-t-n-)(Schuster-Šewc 432) | праслов’янська |
| я́сный «ясний» | російська |
| jа̏сан | сербохорватська |
| jasný | словацька |
| jásen | словенська |
| аснъ | старослов’янська |
| yesäñ «ясний, чіткий» | тохарська В |
| яскра́вий | українська |
| і́скра | українська |
| sää «погода» | фінська |
| säŋki «світло» | хантийська |
| асьнъ «тс.» | церковнослов’янська |
| jásati «кричати з радощів» | чеська |
| jasovati | чеська |
| jasný | чеська |
фрасен «ясен, Fraxinus excelsior L.» (бот.)
не зовсім ясне;
лат. frāxinus споріднене з дінд. bhūrjaḥ «вид берези», псл. *berza, укр. бере́за;
можливо, результат контамінації латинського наукового терміна frāxinus «ясен» і укр. я́сен;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bhūrjaḥ «вид берези» | давньоіндійська |
| frāxinus | латинська |
| frāxinus «ясен» | латинська |
| *berza | праслов’янська |
| бере́за | українська |
| я́сен | українська |
яви́ти «показати; зобразити; виявити»
сумнівне пов’язання (Mikkola Ursl. Gr. I 165) з я́сни́й;
дальші зв’язки з гр. αἰσϑάνομαι «помічаю», ἀΐω «чую», лат. audiō «чую» (Schulze KZ 29, 251; Hujer LF 68, 79–80) заперечуються (Ernout–Meillet I 55);
лит. ovyje, ovyties без достатніх підстав вважають (Bern. I 34; Trautmann 21) запозиченням зі слов’янських мов;
пов’язується також із лит. аumenis, omenìs, оmynė «свідомість, відчуття» (Machek ESJČ 225), що, в свою чергу, зіставляється із псл. umъ, укр. ум;
псл. (j)aviti;
споріднене з лит. (ст.) ovyje «наяві», ovytis «уявитися, наснитися», лтс. âvîtiês «казати дурниці, безглуздо поводитися, бешкетувати», дінд. āvіḥ «відкрито», ав. āvìš, āvīšya- «тс.»;
іє. *āu̯іs-;
р. яви́ть, бр. заяві́ць «заявити», др. [явити] «показати, явити, заявити», п. jawić się «з’являтися; (заст.) з’явитися, прибути», ч. jeviti «виявляти», слц. javit’ «виявити», вл. jewić «показувати, виявляти», нл. (рідк.) jawiś «повідомляти, оголошувати», полаб. (vib)ově (‹ *(ob)javi) «показує», болг. (заст.) явя́ «повідомлю, перекажу», м. jави «повідомить, перекаже; заявить», схв. jа́вити «повідомити; оголосити», слн. jáviti «тс.», стсл. авити, авити «показувати, виявляти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́яв
ви́я́ва
«поява; висловлення, повідомлення»
ви́явець
«виразник»
вия́вник
ви́явок
«симптом, ознака»
з'я́ва
з'я́вина
«явище»
з'я́виско
«тс.»
з'я́висько
з'я́вище
зая́ва
заяви́ти
зая́вка
зая́вник
із'я́ва
«явище»
ная́ві
ная́вний
наяву́
неуявле́нний
не́ява
«нез’явлення, відсутність»
нея́вка
о́б'яв
об'я́ва
об'яви́ти
об'я́вка
«повідомлення, оголошення»
об'я́вник
по́я́в
«поява; здійснення»
поя́ва
поя́вина
«поява; здійснення»
по́явно
«явно»
пред'я́ва
«час подання, термін»
пред'яви́ти
пред'явни́к
прия́ва
«присутність; галюцинація»
прияви́ти
«виявити збільшення»
про́яв
проя́ва
«диво, дивовижа; химерна людина СУМ; [метка людина, проноза] Л»
прояви́ти
проявни́й
проя́вник
уя́в
(присл.)
уя́ва
уяви́ти
уя́вки
(присл.)
уя́влення
уя́вний
яв
я́ва́
я́вище
я́вка
я́вний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| āvìš | авестійська |
| āvīšya- «тс.» | авестійська |
| заяві́ць «заявити» | білоруська |
| явя́ «повідомлю, перекажу» (заст.) | болгарська |
| jewić «показувати, виявляти» | верхньолужицька |
| αἰσϑάνομαι «помічаю» | грецька |
| ἀΐω «чую» | грецька |
| āvіḥ «відкрито» | давньоіндійська |
| явити «показати, явити, заявити» | давньоруська |
| *āu̯іs- | індоєвропейська |
| audiō «чую» | латинська |
| âvîtiês «казати дурниці, безглуздо поводитися, бешкетувати» | латиська |
| аumenis | литовська |
| omenìs | литовська |
| оmynė «свідомість, відчуття» | литовська |
| ovyje «наяві» (ст.) | литовська |
| ovytis «уявитися, наснитися» (ст.) | литовська |
| jави «повідомить, перекаже; заявить» | македонська |
| jawiś «повідомляти, оголошувати» (рідк.) | нижньолужицька |
| (vib)ově | полабська |
| *(ob)javi | полабська |
| jawić się «з’являтися; (заст.) з’явитися, прибути» | польська |
| umъ | праслов’янська |
| (j)aviti | праслов’янська |
| яви́ть | російська |
| jа́вити «повідомити; оголосити» | сербохорватська |
| javit' «виявити» | словацька |
| jáviti «тс.» | словенська |
| авити «показувати, виявляти» | старослов’янська |
| авити | старослов’янська |
| я́сни́й | українська |
| ум | українська |
| jeviti «виявляти» | чеська |
яскра́вий «який випромінює сильне світло, сяючий»
етимологічно споріднене також із псл. *(j)ěsknъ(jь), укр. я́сни́й;
псл. jask-ravъ(jь) ‹ *jěskravъ(jь) ‹ *ěskravъ(jь) є похідним від jaskra (‹ *ěskra) «іскра» (пор. п. jaskra «тс.»), іменникa того самого кореня, що й псл. *jьskra, укр. і́cкра, але з іншим ступенем вокалізму;
припущення про польське походження укр. яскра́вий (Sławski І 515) необґрунтоване;
бр. яскра́вы «яскравий», п. jaskrawy, вл. jaskrawy «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
яскраві́ти
яскраві́шати
я́скрало
«блискітки, лелітки, сухозлітка»
яскри́стий
«іскристий»
яскри́ти(ся)
«яскраво сяяти, іскритися»
яскри́ця
«іскристе світло»
яскрі́ти(ся)
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| яскра́вы «яскравий» | білоруська |
| jaskrawy «тс.» | верхньолужицька |
| jaskrawy | польська |
| *(j)ěsknъ(jь) | праслов’янська |
| jask-ravъ(jь) ‹ *jěskravъ(jь) ‹ *ěskravъ(jь) «іскра» (‹ *ěskra)(пор. п. jaskra «тс.») | праслов’янська |
| *jьskra | праслов’янська |
| jaskra | праслов’янська |
| я́сни́й | українська |
| і́cкра | українська |
| яскра́вий | українська |
я́сочка «сонечко, зіронька (при звертанні або порівнянні), про молодих жінок, дівчат»
очевидно, похідне утворення від яса́ «світло, сяйво», споріднене з я́сни́й;
пор. [я́ска] «усе блискуче; іскристий пластівець снігу, сніжинка» Нед;
пов’язання з п. [jaskra] «іскра», бр. [я́скарка] (Persson Beitr. II 950; Bern. I 276; Trautmann 4) або з п. jaskółka «ластівка» (Булаховський Вибр. пр. ІІІ 287) сумнівніші;
р. я́сочка, [я́ска], бр. я́сачка «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
я́ска
я́сонька
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| я́скарка | білоруська |
| я́сачка «тс.» | білоруська |
| jaskra «іскра» | польська |
| jaskółka «ластівка» | польська |
| я́сочка | російська |
| я́ска | російська |
| яса́ «світло, сяйво» | українська |
| я́сни́й | українська |
| я́ска «усе блискуче; іскристий пластівець снігу, сніжинка» | українська |
ясьме́нник «маренка підмаренникова, Asperula glauca Bess. (Asperula galіoides)» (бот.)
не зовсім ясне;
можливо, з огляду на білі квіти рослини споріднене з я́сни́й, пор. р. [ясме́н], епітет сокола: ясме́н соко́л «ясний сокіл, сокіл-білозір» (Даль IV 681);
р. ясме́нник (подмаренниковый) «Asperula L. (Asperula galioides M. B.)»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ясме́н | російська |
| ясме́нник «Asperula L. (Asperula galioides M. B.)» (подмаренниковый) | російська |
| я́сни́й | українська |
я́щик «виріб із дощок, фанери, який використовують для пакування, зберігання, перенесення чого-небудь»
утворення, що продовжує др. яскъ, аскъ «кошик», для якого припускається запозичення зі скандинавських мов;
пор. шв. ст. asker, дісл. askr «дерев’яна посудина (з ясена)», що походять від дсканд. аskr «ясен», спорідненого з укр. я́сен;
пов’язання (Mikl. EW 101; Bern. I 32) з дісл. eski «кошик, чашка», з гр. ἀσϰός «шкіряний мішок» (Meringer WuS 7, 2–3), з н. Asch «посуд», двн. asc «полумисок; посуд» (Karłowicz SWO 231) менш вірогідні;
р. я́щик «ящик; шухляда; скринька», бр. [я́шчык] «однодонна бочка, високий цебер із кришкою», др. аскъ, яскъ «кошик», п. jaszсz (військ.) «зарядний ящик; (заст., діал.) ящик», ст. jaszczek, [jaszczyk] (зменш.) «ящичок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
я́щичник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| я́шчык «однодонна бочка, високий цебер із кришкою» | білоруська |
| ἀσϰός «шкіряний мішок» | грецька |
| asc «полумисок; посуд» | давньоверхньонімецька |
| askr «дерев’яна посудина (з ясена)» | давньоісландська |
| eski «кошик, чашка» | давньоісландська |
| яскъ | давньоруська |
| аскъ «кошик» | давньоруська |
| аскъ | давньоруська |
| яскъ «кошик» | давньоруська |
| Asch «посуд» | німецька |
| jaszсz «зарядний ящик; (заст., діал.) ящик» (військ.) | польська |
| jaszczek (ст.) | польська |
| jaszczyk «ящичок» (зменш.)(ст.) | польська |
| я́щик «ящик; шухляда; скринька» | російська |
| я́сен | українська |
| asker (ст.) | шведська |
| аskr «ясен» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України