ЯСИР — ЕТИМОЛОГІЯ
яси́р «бранці, взяті в неволю під час татарських наскоків (XV ст. -- 60-ті рр. XVIII ст.) СУМ; [натовп, юрба]»
запозичення з кримськотатарської й турецької мов;
крим.-тат. jäsir, тур. esir, [jesir] «полонений, бранець, раб, невільник» походять від ар. ’asīr «полонéний, бранець», (букв.) «зв’язаний», утвореного від дієслова ’asara «брати в полон»;
р. (заст.) ясы́р «невільник, полонений», др. ясырь, п. (іст.) jаsyr «неволя в турків або татар; захоплені ними бранці», болг. (заст.) еси́р «раб, невільник», еси́рин «тс.», м. есир «полонений»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
яси́рити
«брати в ясир, у неволю»
яси́рник
«полонений, узятий в ясир»
ясирува́ння
«забирання в ясир»
ясиръ
(ясиромъ)(XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| 'asīr «полонéний, бранець» | арабська |
| 'asara «брати в полон» | арабська |
| еси́р «раб, невільник» (заст.) | болгарська |
| еси́рин «тс.» | болгарська |
| ясырь | давньоруська |
| jäsir | кримсько-татарська |
| есир «полонений» | македонська |
| jаsyr «неволя в турків або татар; захоплені ними бранці» (іст.) | польська |
| ясы́р «невільник, полонений» (заст.) | російська |
| esir | турецька |
| jesir «полонений, бранець, раб, невільник» | турецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України