ЯСЕНЯМИ — ЕТИМОЛОГІЯ

я́сен «Fraxinus L.» (бот.)

псл. (j)asenъ/ь, osenъ/ь, [*(j)asьnъ/ь];
іє. *ōs-/ŏs- «різкий, яскравий, ясний» із розширенням -і- у прямих відмінках і -en- у непрямих, яке у слов’ян проникло в усю парадигму;
споріднене з лит. úosis «ясен», лтс. osis (фонет. uôsis), прус. woasis (‹ *ōsi-) «тс.», лат. ornus (‹ *ōs-en-os) «порода ясена», кімр. onnen (‹ *os-nā) «ясен», з апофонією кореневого голосного та іншим суфіксом: дісл. askr, двн. ask, н. Esche «тс.», алб. ah (‹ *aska-) «бук», вірм. haс̣i «ясен», гр. -ωίς (‹ ōσι-) в ἀχερωίς «біла тополя»;
розглядається також (Machek ESJČ 217; Jm. rostl. 180; Skok I 759) як слово праєвропейського походження;
р. бр. я́сень (бот.) «ясен», др. ясьнъ «ясен», п. jesion, [jasion, jasień], ст. jasiеn, jеsiеn, jеsień, ч. jasan, [jesen, jeseň, jasen, jaseň], слц. jaseň, вл. нл. jaseń, полаб. josin (чол. р.) (‹ *jasenь), болг. я́сен, о́cен, м. jасен, схв. jа̏се̑н, слн. jȇsen, [jásen];
Фонетичні та словотвірні варіанти

ясеневаті «Fraxineae»
ясене́ць «ясенець, Dictamnus L. РУС, ВеБ, Mak; [зубниця, Dentaria L.; золототисячник, Centaurium Hill.] Mak» (бот.)
ясени́на
ясениско «ясен звичайний, Fraxinus excelsior L.» (згруб.)
ясенище «тс.» (згруб.)
ясенчук «молодий ясен»
я́сень «ясен; [білий, ясенець білий, Dictamnus albus L. Mak]»
ясінець «ясенець білий, Dictamnus albus L.»
ясі́нниця «синя стягівка, Catocala fraxini» (ент.)
я́сінь «ясен»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ah «бук» (‹ *aska-) албанська
*aska- албанська
я́сень «ясен» (бот.) білоруська
я́сен болгарська
о́cен болгарська
jaseń верхньолужицька
haс̣i «ясен» вірменська
ἀχερωίς «біла тополя» грецька
-ωίς «біла тополя» грецька
ōσι- грецька
ask давньоверхньонімецька
askr давньоісландська
ясьнъ «ясен» давньоруська
*ōs-/ŏs- «різкий, яскравий, ясний» індоєвропейська
onnen «ясен» (‹ *os-nā) кімрська
*os-nā кімрська
ornus «порода ясена» (‹ *ōs-en-os) латинська
*ōs-en-os латинська
osis (фонет. uôsis) латиська
uôsis латиська
úosis «ясен» литовська
jасен македонська
jaseń нижньолужицька
Esche «тс.» німецька
josin (чол. р.)(‹ *jasenь) полабська
jesion польська
jasion польська
jasień польська
jasiеn (ст.) польська
jеsiеn (ст.) польська
jеsień (ст.) польська
(j)asenъ/ь праслов’янська
*(j)asьnъ/ь праслов’янська
osenъ/ь праслов’янська
woasis «тс.» (‹ *ōsi-) прусська
*ōsi- прусська
я́сень «ясен» (бот.) російська
jа̏се̑н сербохорватська
jaseň словацька
jȇsen словенська
jásen словенська
jasan чеська
jesen чеська
jeseň чеська
jasen чеська
jaseň чеська

я́сни́й «який випромінює світло»

псл. jasnъ(jь) ‹ *jěsnъ(jь) ‹ *ěsknъ(jь) пов’язане з jaskravъ(jь), *(j)ěskravъ(jь), *jьskra, укр. яскра́вий, і́скра;
далі реконструюється безсуфіксне *eš- ‹ іє. *аidh- «горіти, палати», споріднене з лит. áiškus «ясний, чіткий», можливо, також з тох. В yesäñ «ясний, чіткий», що продовжують іє. *āіs- «жар»;
-k- перед -n- випало, як і в інших давніх утвореннях, пор. др. тѣснъпсл. *těsknъ (споріднене з tiskati), др. прѣснъпсл. *prěsknъ (споріднене з лит. prėˊskas «прісний»);
пов’язання (Brückner 200–201) з ч. jásati «кричати з радощів», jasovati, до яких як семантичну паралель наводять лат. clārus «ясний» від clāmo «кричу», непереконливе;
витлумачення слова як фіно-угорського лексичного субстратного елемента, спорідненого з фін. sää «погода», хант. säŋki «світло» (Polák Orbis 1964 13/2, 575) малоймовірне;
реконструкція псл. *(j)astnъ (‹ іє. *ōs-t-n-) (Schuster-Šewc 432) не досить обґрунтована;
р. я́сный «ясний», бр. я́сны, др. ясьныи «яскравий; ясний; чіткий; зрозумілий», п. вл. нл. jasny «ясний», ч. слц. jasný, болг. я́сен, м. jасен, схв. jа̏сан, слн. jásen, стсл. аснъ, цсл. асьнъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

з'ясо́вувати
об'ясня́ти
проясня́ти
роз'ясня́ти
яса́ «світло, сяйво»
ясене́ць «перша тонка крига на річці»
ясе́нний «ясний»
я́сень «полярна зірка»
я́ска «усе блискуче; іскристий пластівець снігу, сніжинка»
ясне́ць «поверхня гладкої криги, не покритої снігом; прозора крига»
ясни́на́ «світло; ясна погода, година УРС, СУМ; світло від вогню Г»
ясни́ти «робити блискучим, полірувати; з’ясовувати»
ясни́тися «сяяти, виблискувати»
ясні́ти
ясні́шати
я́сно́
яснове́ць «зірки садові (татарське мило), Lychnis chalcedonica L. Нед, Mak; меландрій червоний, Melandrium rubrum Garcke. Mak» (бот.)
яснота́
яснотка «глуха кропива, Lamium amplexicaule L.» (бот.)
яснува́тий
я́сонька
я́сочка
ясува́ти «з’ясовувати; виявляти» (заст., поет.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
я́сны білоруська
я́сен болгарська
jasny «ясний» верхньолужицька
тѣснъ давньоруська
прѣснъ давньоруська
ясьныи «яскравий; ясний; чіткий; зрозумілий» давньоруська
*аidh- «горіти, палати» індоєвропейська
*āіs- «жар» індоєвропейська
*ōs-t-n- індоєвропейська
clārus «ясний» латинська
clāmo «кричу» латинська
áiškus «ясний, чіткий» литовська
prėˊskas литовська
jасен македонська
jasny «ясний» нижньолужицька
jasny «ясний» польська
jasnъ(jь) праслов’янська
*(j)ěskravъ(jь) праслов’янська
*jьskra праслов’янська
*jěsnъ(jь) праслов’янська
*ěsknъ(jь) праслов’янська
jaskravъ(jь) праслов’янська
*eš- праслов’янська
*těsknъ (споріднене з tiskati) праслов’янська
*prěsknъ (споріднене з лит. prėˊskas «прісний») праслов’янська
tiskati праслов’янська
*(j)astnъ (‹ іє. *ōs-t-n-)(Schuster-Šewc 432) праслов’янська
я́сный «ясний» російська
jа̏сан сербохорватська
jasný словацька
jásen словенська
аснъ старослов’янська
yesäñ «ясний, чіткий» тохарська В
яскра́вий українська
і́скра українська
sää «погода» фінська
säŋki «світло» хантийська
асьнъ «тс.» церковнослов’янська
jásati «кричати з радощів» чеська
jasovati чеська
jasný чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України