ЯРОВА — ЕТИМОЛОГІЯ
огіро́к «Cucumis sativus L.» (бот.)
запозичення із середньогрецької мови;
сгр. ἄγουρος «огірок» (нгр. ἄγουρος, ἀγγούρι(ον) «тс.») загальноприйнятої етимології не має;
здебільшого пов’язується з гр. ἄωρος «несвоєчасний, передчасний, незрілий» (оскільки огірки їдять зеленими, на противагу дині – πέπων буквально «спілий»), утвореним за допомогою заперечного ἄ -відὥρα «час, рік, день, пора», спорідненого з гот. jer «рік», двн. jār, нвн. Jahr «тс.», укр. я́рий, ярови́й;
гр. ἀγγούρι(ον) вважається також (Machek Jm. rostl. 227; Кluge–Mitzka 277; Klein 654) запозиченням зі східних мов (перс. angārah «кавун», angūr «гроно, виноград»);
зі слов’янських мов запозичено в балтійські (лит. agur̃kas, agurkė˜lis, лтс. agurķis, gur̂ķis) і германські (нвн. Gurke, [agurke], гол. a(u)gurk, дат. agurk, шв. gurka «тс.», англ. gherkin «солоний огірок»);
р. огуре́ц, [огуро́к], бр. агуро́к, др. огурець, п. ogórek, ст. ogurek, ogorek, ogórka, ч. okurka, [okurek, ogurek, oharek, oharka, ohar], слц. uhorka, [uharka, uherka, ugorka, uhorok], вл. korka (можливо, з нім. або ч., Kluge–Mitzka 277), нл. gurka, схв. [вугорек, угорак, угорка], слн. [ogûrеk];
Фонетичні та словотвірні варіанти
вгурецъ
(XVIII ст.)
вогіро́к
гіро́к
говіро́к
гоїри́ння
«огудина огірків»
гоїро́к
«тс.»
гу́рки́
«огірки»
гуркови́ннє
«гудина огірків»
гуркові́ннє
«тс.»
гуро́к
«огірок»
гуро́чковий
(про колір)
гуро́чник
«гудина огірків; місце, де ростуть огірки»
гуро́шник
«тс.»
жаб'ячі
«бобівник, Menyanthes trifoliata L.»
о́гиро́к
«огірок»
огірко́вий
огіро́чки
«вид гаївки»
огіро́чний
огіро́чник
«юшка, зварена із солоними огірками»
огірчи́ння
«стебла огірків»
огорок
«огірок»
огурець
огурка
огурок
«тс.»
огуро́чнік
«гудина огірків; місце, де ростуть огірки»
огурчина
«якась рослина»
угіро́к
«огірок; рід вишивки»
хірок
«огірок»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| gherkin «солоний огірок» | англійська |
| агуро́к | білоруська |
| korka (можливо, з нім. або ч., Kluge--Mitzka 277) | верхньолужицька |
| jer «рік» | готська |
| ἄωρος «несвоєчасний, передчасний, незрілий» (оскільки огірки їдять зеленими, на противагу дині -- πέπων буквально «спілий») | грецька |
| ἀγγούρι(ον) | грецька |
| jār | давньоверхньонімецька |
| огурець | давньоруська |
| agurk | датська |
| gurka | нижньолужицька |
| Jahr «тс.» | нововерхньонімецька |
| ogórek | польська |
| огуре́ц | російська |
| вугорек | сербохорватська |
| ἄγουρος «огірок» (нгр. ἄγουρος, ἀγγούρι(ον) | середньогрецька |
| uhorka | словацька |
| ogûrеk | словенська |
| я́рий | українська |
| огуро́к | українська |
| okurek | українська |
| ogurek | українська |
| oharek | українська |
| oharka | українська |
| ohar | українська |
| uharka | українська |
| uherka | українська |
| ugorka | українська |
| uhorok | українська |
| угорак | українська |
| угорка | українська |
| okurka | чеська |
| gurka «тс.» | шведська |
| -відὥρα «час, рік, день, пора» | ? |
| ярови́й | ? |
| ogurek | ? |
| ogorek | ? |
| ogórka | ? |
я́рий «весняний, яровий; молодий»
псл. jarъ(jь) «весняний», похідне від jarъ «весна»;
споріднене з гот. jēr «рік», дісл. ār, двн. іār, н. Jahr «тс.», дангл. gēar «рік; весна», гр. ὥρᾱ «пора року, особливо весна; слушний час», ὠ˜ρος «пора року, рік», ав. yārǝ «рік», лат. hōrnus «цьогорічний»;
іє. *i̯ōro-/i̯ēro- «сезон, весна; рік», похідне від *i̯ā-/еi̯- «іти, їхати» (звідки й укр. іти́, ї́хати);
отже, початкове значення слова мало бути «хід (сонця)» (пор. як семантичну паралель гот. apn «рік», лат. annus «тс.» при дінд. átati «іде»);
р. ярово́й «яровий», бр. яравы́, др. ярыи «весняний, яровий», п. jary «весняний, яровий», ст. jarz, jaro «весна», ч. jarý «яровий», jař «ярові», jaro «весна», слц. jarný «весняний, яровий», jar (жін. р.) «весна», вл. jаrо «весна», [jer(i)ca] «ярове жито», нл. jarski «весняний», ст. jarny «тс.», ст. jaro «весна», болг. я́рка, я́рица «молода курка», яркоко́шка «молода, (букв.) весняна (курка)», м. jарица, jаричка «курка (яка ще не несеться)», схв. jȃр (прикм.) «яровий», jȃp (імен. жін. р.) «ярове», слн. jár «яровий; весняний, ранній», jár «ярове», цсл. арь «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
від'яри́тися
«відновитися, відпочити й радісно процвітати»
єру́шка
«молода, ще не стрижена вівця»
об'яруватися
«закінчити весняні польові роботи»
перея́рка
під'ярі́вки
«літні яблука»
(мн.)
під'я́рка
«велике винне яблуко»
під'ярок
«піврічні ягнята, з яких можна стригти вовну»
по́ярка
«молода вівця; вовна з ягнят»
поя́рок
«поярок УРС; [руно, вовна] Л»
яр
«ярове; (поет.) весна»
(жін. р.)
яре́ць
«ячмінь»
ярина́
«ярове; [овочі, городина]»
ярине́ць
«цибуля овочева, Allium oleraceum L.»
(бот.)
яринка́
«овочі, городина»
яри́нний
«яровий; (про листяні дерева) той, на якому рано з’являється листя»
яри́нні
«овочеві, Oleraceae»
я́ритинка
«перша вовна, знята з молодої вівці»
я́ри́ця
«ярова пшениця; [суниця] СУМ; [ярова пшениця або жито] ВеБ»
я́ріца
«ярові посіви, ярина»
я́рка
«молода однорічна вівця; [назва дитячої гри]»
ярни́к
«підсніжник звичайний, Galanthus nivalis L.»
(бот.)
ярни́ця
«ярові посіви, ярове жито, ярина»
я́рній
«весняний»
ярова́ти
«проводити весну, робити весняні польові роботи»
яровиза́тор
яровиза́ція
яровизува́ти
ярови́й
яровина́
ярові́
(мн.)
яро́та
«овечки та баранці віком до одного року»
(зб.)
яро́тина
«вовна однорічної вівці»
ярочко›́вий
«зроблений з вовни однорічної вівці»
ярча́
«ягня до року; щеня першого поносу»
ярча́к
«короткий кожушок у чабанів»
ярча́ний
«ячний»
ярча́нка
«ячмінна солома»
я́рчатина
«назва вовни»
ярчу́к
«ягня, баран»
ярчу́н
«баран»
ярчух
«фіна звичайна, Cysticercus cellulosae»
(ент.)
ярюва́ти
«орати й сіяти навесні»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| yārǝ «рік» | авестійська |
| яравы́ | білоруська |
| я́рка | болгарська |
| я́рица «молода курка» | болгарська |
| яркоко́шка «молода, (букв.) весняна (курка)» | болгарська |
| jаrо «весна» | верхньолужицька |
| jer(i)ca «ярове жито» | верхньолужицька |
| jēr «рік» | готська |
| ὥρᾱ «пора року, особливо весна; слушний час» | грецька |
| ὠ˜ρος «пора року, рік» | грецька |
| gēar «рік; весна» | давньоанглійська |
| іār | давньоверхньонімецька |
| ār | давньоісландська |
| ярыи «весняний, яровий» | давньоруська |
| *i̯ōro-/i̯ēro- «сезон, весна; рік» | індоєвропейська |
| *i̯ā-/еi̯- «іти, їхати» (звідки й укр. іти́, ї́хати) | індоєвропейська |
| hōrnus «цьогорічний» | латинська |
| jарица | македонська |
| jаричка «курка (яка ще не несеться)» | македонська |
| jarski «весняний» | нижньолужицька |
| jarny «тс.» (ст.) | нижньолужицька |
| jaro «весна» (ст.) | нижньолужицька |
| Jahr «тс.» | німецька |
| jary «весняний, яровий» | польська |
| jarz «весна» (ст.) | польська |
| jaro «весна» (ст.) | польська |
| jarъ(jь) «весняний» | праслов’янська |
| jarъ «весна» | праслов’янська |
| ярово́й «яровий» | російська |
| jȃр «яровий» (прикм.) | сербохорватська |
| jarný «весняний, яровий»«весна» (жін. р.) | словацька |
| jar «весняний, яровий»«весна» (жін. р.) | словацька |
| jár | словенська |
| арь «тс.» | церковнослов’янська |
| jarý «яровий»«ярові»«весна» | чеська |
| jař «яровий»«ярові»«весна» | чеська |
| jaro «яровий»«ярові»«весна» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України