ЯНДОЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

яндила́ «велика миска з двома вухами на краях; заглибина на вершині гори»

мабуть, запозичення з литовської мови;
лит. indaujà «шафа для посуду», iñdas «посудина» етимологічно пов’язані префіксальним in- «в» із псл. *vъ(n)-, укр. в, а наступною частиною основи з псл. děti (‹ іє. *dhē- «класти»), укр. ді́ти;
отже, первісне значення литовських слів «те, у що вкладають»;
балтійське похо-дження східнослов’янських слів і п. ст. janduła заперечує без пояснень Брюкнер (Brückner 198);
р. ендова́ «широка відкрита посудина для рідин, переважно напоїв», [яндо́вка] «ямка, заглибина», бр. яндо́ўка «широка відкрита посудина для рідин, переважно напоїв; (лайл.) великий ніс», п. ст. janduła «чара»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

яндо́ва «велика глиняна миска»
яндо́ла «тс.»
яндрола́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
яндо́ўка «широка відкрита посудина для рідин, переважно напоїв; (лайл.) великий ніс» білоруська
*dhē- індоєвропейська
indaujà «шафа для посуду» литовська
in- «в» литовська
iñdas литовська
janduła (ст.) польська
janduła «чара» (ст.) польська
*vъ(n)- праслов’янська
děti (‹ іє. *dhē- «класти») праслов’янська
ендова́ «широка відкрита посудина для рідин, переважно напоїв» російська
яндо́вка «ямка, заглибина» російська
в українська
ді́ти українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України