ЯЛЕНА — ЕТИМОЛОГІЯ

Оле́на (жіноче ім’я)

через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. ‘Ελένη етимологічно неясне;
пов’язується з ἐλένη «факел з тростини», ἐλάνη «тс.», виводиться також від *Ϝενένα (›*Ϝελένα) як гіпотетичної форми, спорідненої з лат. Venus «Венера»;
р. болг. Еле́на, бр. Але́на, Алёна, Яле́на, др. Елена, Олена, п. ч. Helena, слц. Helena, Elena, вл. Lejna, м. Елена, Лена, схв. Елена, Helena, слн. Helena, Jelena, цсл. Єлєна;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ªля
Èля
Елена (1401)
Єлє́на (1627)
Ле́на
Льо́ля
Ля́ля
Олена (1466)
Оле́нка
Оле́ся
Олька
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Але́на білоруська
Еле́на болгарська
Lejna верхньолужицька
'Ελένη грецька
Елена давньоруська
Venus «Венера» латинська
Елена македонська
Helena польська
Еле́на російська
Елена сербохорватська
Helena словацька
Helena словенська
Алёна українська
Яле́на українська
Олена українська
Лена українська
Єлєна церковнослов’янська
Helena чеська
ἐλένη «факел з тростини» ?
ἐλάνη «тс.» ?
*Ϝενένα (›*Ϝελένα) ?

в'я́нути

псл. *vędnǫti;
споріднене з дінд. vandhyaḥ «безплідний, некорисний, марний», двн. swintan «в’янути, зменшуватися, скорочуватися», свн. swinden, нвн. schwinden «зникати»;
іє. *(s)uendh-;
р. вя́нуть, бр. вя́нуць, др. вя́нути, п. więdnąć, ч. vadnouti, слц. vadnut’ вл. wjadnyć, нл. wednuś, болг. [ве́на, вя́на], м. вене, схв. вȅнути, слн. véniţi, стсл. оувѧдати, оувѧѫдати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

в
в'я́днути
в'яли́ти
нев «нев’янучий»
я́лений «в’ялений»
ялені́ти «в’янути»
яли́ти «в’ялити»
ялі́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вя́нуць білоруська
ве́на болгарська
swintan «в’янути, зменшуватися, скорочуватися» давньоверхньонімецька
vandhyaḥ «безплідний, некорисний, марний» давньоіндійська
вя́нути давньоруська
вене македонська
wednuś нижньолужицька
schwinden «зникати» нововерхньонімецька
więdnąć польська
*vędnǫti праслов’янська
вя́нуть російська
вȅнути сербохорватська
swinden середньоверхньнімецька
vadnut' вл. wjadnyć словацька
véniţi словенська
оувѧдати старослов’янська
вя́на українська
оувѧѫдати українська
vadnouti чеська
*(s)uendh- ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України