ЯЛ — ЕТИМОЛОГІЯ

гол. jol «мала шлюпка, ялик» етимологічно нез’ясоване;

запозичене з голландської мови за посередництвом російської та англійської (англ. yawl «тс.»);

р. бр. болг. ял «тс.», ч. jalik «двовесловий човен», jola «весловий човен, ялик», слц. jola, вл. jolla, схв. jо̏ла «ялик; легкий човен»;

не зовсім ясне;

можливо, експресивна видозміна прикметника я́рий (див.);

очевидно, видозмінене запозичення з тюркських мов;

менш обґрунтовані припущення про зв’язок із двн. hëlm (Корш, Слово о полку Игореве, М., 1938, XXXI) чи з каз. juleme «юрта» (Горяев Доп. 2, 11);

пор. тур. jaγmurluk «плащ від дощу», звідки виводиться і ярму́лка;

р. еломо́к «повстяна шапка; ярмулка», п. ст. jamułka, jamołka «шапочка духовних осіб, старих людей, хворих»;

спроби довести питомо слов’янське походження і спорідненість із р. я́года і ягла́ «вид каші» (Zubatý AfSlPh 16, 394; Bern. I 443) сумнівні;

менш вірогідне пов’язання (Лыткин–Гуляев 337) р. ягель із карел. jägälä, прийнятне лише для р. [я́гала] «ягель»;

пор. саам. (норв.) jægel «ягель», саам. (терське) jiegel «тс.», споріднені з фін. jäkälä «ягель», карел. jägälä, комі яла (*jäkälä) «тс.», які зводяться до праформи *jäkälä;

запозичене з фіно-угорських мов, можливо, через російське посередництво;

р. бр. я́гель;

не зовсім ясне;

р. еломо́к зіставлялося з ермо́лка і розглядалося як запозичення з тюркських мов (тур. yağ- murluk «дощовик (плащ)», yağmur «дощ»);

р. [еломо́к] «ярмулка; тюбетейка; феска»;