ЯДРА — ЕТИМОЛОГІЯ

сумнівніші зіставлення з дінд. āṇḍám «яйце» (Фасмер IV 547–548; Mikl. EW 104; Machek KZ 64, 262; Uhlenbeck 5), з гр. ἁδρός «повний; достиглий; сильний» (Bern. I 455–456; Trautmann 107–108; Brückner 203), з дінд. ádriṣ «камінь, зокрема такий, щоб товкти солому» (Lidén Studien 82–83; Charpentier AfSlPh 29, 4), з лтс. īdrs «гнилий стрижень дерева», гр. οἰ˜δος «пухлина» (проти Горяев 434; Преобр. IІ, вып. последний 134–135), з р. [я́глый] «ярий, ретельний, швидкий» (Brückner KZ 45, 307), з дінд. índra «сильний» (Sławski I 536–538; Schuster-Šewc 418–419; Pokorny 774), з лит. [antris] «не обрізаний» (Zubatý Studie II 107), а також пояснення слова як складного, утвореного з компонента, відбитого в псл. *ętro «печінка», який зводиться до іє. *in, і кореня *dereu̯-/dru-, укр. де́рево (Ильинский AfSlPh 28, 451–455);

найвірогід-ніше, продовжує *en-dr-, де *en- «в, всередині», -dr- формант, що має значення «середина, внутрішнє» (позбавлений індоєвропейських відповідників);

псл. (j)ędro;

етимологія остаточно не з’ясована;

р. бр. болг. ядро́, др. ядро (переважно мн. ядра) «надра, глибінь; лоно; жіноча утроба; торба, мішок; печінка; плід», п. jądro «ядро; (анат.) яйце», ч. jádro «зерно, кісточка; ядро», слц. jadro «тс.», вл. jadro «зерно, кісточка; ягода винограду; ядро», нл. jědro, [jadro] «ядро», полаб. jǫ̇drě (‹ jędro) «ядро (горіха)», м. jадро «ядро; (перен.) суть», схв. jе́дрo «ядро; осереддя», слн. jêdro «зерно; ядро, кісточка», цсл. ѩдро «ядро»;

псл. nědro (*ědro), nadro;

результат злиття кінцевого звука n прийменника *vъn «в, у» з початковою частиною іменника *ědro (*adro) ‹ *ēdro (*ōdro), очевидно, спорідненого з гр. οἶδος (ὀιδάω) «живіт, черевна порожнина», дірл. in-athar «нутрощі», двн. in-ādiri «тс.», adara «жила, артерія, кишка, нутрощі», кімр. en-eder-en «нутрощі»;

менш переконливе зіставлення (Brugmann Grundriss I 179 та ін.; Fick KZ 21, 463; Holub–Kop. 238) з вірм. ait «щока», aitnum «набрякаю», aitum «пухлина, нарив», гр. οἶδος «нарив», οἶδμα «пухлина», ὀιδάω (ὀιδέω) «надуваюсь, пухну», двн. eiz «нарив», eitar «отрута», лтс. idra «гнила серцевина дерева»;

припускався (Meillet Études 408–409) малоймовірний зворотний перерозподіл vún-ědro з давнішого vъ-nědro, яке зіставлялося з гр. νηδύς «черево»;

виводилось також (BrŠckner 196) від кореня ja-ti «їхати» на підставі схв. jȁдро «вітрило», jèдро, jȁдрило, jèдрило «тс.», п. ст. jadro «сіть, невід»;

українські форми з на-, можливо, походять з польської мови;

р. не́дра, др. нѣдро, ядра «надра, глибина, нутрощі, лоно», п. nadro «пазуха», zanadrze «тс.», ч. ňadra «перса», слц. nadrá «тс.; пазуха», вл. нл. nadra «перса», болг. недра́ «надра», схв. нȅдра «тс.; пазуха», слн. nédra, [nádrije] «тс.»;

очевидно, пов’язане з ядро́;

пор. др. яäðо «плід», п. jędrny «скороспілий»;

штучне утворення, похідне від ядро́;

є неточною калькою латинської наукової назви рослини Gigartina, в основі якої лежить гр. γίγαρτον «виноградна кісточка» (NSD 1031);