ЯБЕДНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

я́бе́да «наклеп, обмова; наклепник»

утворення, що продовжує др. ябеда, яке виникло з первісного *ябета (‹ *jębeta, пор. др. ябетникъ), можливо, під впливом слова бѣда́ «біда»;
др. *ябеда/ ябета (‹ *jębeta) запозичене з дсканд. embǽtti, ambǽtti «служба, посада», що разом із гот. andbahti, двн. ambahti (‹ нвн. Amt) «тс.» походить від галльського ambactі «слуги», (букв.) «ті, що рухаються навколо (пана)», дієприкметникового утворення, перша частина якого пов’язана з префіксом (прийменником) amb(і) «навколо», спорідненим із дірл. imm(е) «тс.», двн. umbi (› н. um), гр. αμφί «тс.», і дієслівним коренем ag- «гнати, посилати», наявним у дірл. aіgim «жену», лат. agō «жену, веду; дію», гр. ἄγω «жену, веду», дінд. ájati «жене»;
неприйнятним є витлумачення р. я́беда як слова, що складається з префікса я- та іменника бѣда (Kalima Neuphilоl. Mitt. 1948, 66; 1949, 225) (у цьому випадку в українській мові мало б бути *ябіда);
р. я́беда «ябеда», др. ябедьникъ, ябетникъ «службова особа; судовий урядовець»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

я́бедник
я́бедництво
я́бедничати
я́бедь «ябедник»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ambactі «слуги» голландська
amb(і) «навколо» голландська
ag- «гнати, посилати» голландська
andbahti готська
αμφί «тс.» грецька
ἄγω «жену, веду» грецька
ambahti «тс.» (‹ нвн. Amt) давньоверхньонімецька
umbi (› н. um) давньоверхньонімецька
ájati «жене» давньоіндійська
imm(е) «тс.» давньоірландська
aіgim «жену» давньоірландська
ябеда давньоруська
*ябета (‹ *jębeta, пор. др. ябетникъ) давньоруська
бѣда́ «біда» давньоруська
ябетникъ давньоруська
ябедьникъ давньоруська
ябетникъ «службова особа; судовий урядовець» давньоруська
agō «жену, веду; дію» латинська
Amt нововерхньонімецька
*jębeta праслов’янська
я́беда російська
я́беда «ябеда» російська
embǽtti ?
ambǽtti «служба, посада» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України