ЮС — ЕТИМОЛОГІЯ
юс «літери на позначення носових голосних ǫ та ę у церковнослов’янській абетці східнослов’янського ізводу: юс великий (ѫ), юс малий (ѧ)»
запозичення з церковнослов’янської мови;
цсл. ѭсъ (фонет. jǫsъ) «назва літери юс» пов’язувалася зі словом ѫсъ «вус»;
р. бр. болг. юс «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| юс «тс.» | білоруська |
| юс «тс.» | болгарська |
| юс «тс.» | російська |
| ѭсъ «назва літери юс» (фонет. jǫsъ) | церковнослов’янська |
| ѫсъ «вус» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України