ЮРИСТ — ЕТИМОЛОГІЯ
юри́ст «фахівець із правознавства; практичний діяч у галузі права»
запозичене з латинської мови, можливо, частково за російським та польським посередництвом;
слат. jurista «юрист, правник» походить від лат. jūs (род. в. одн. jūris) «право»;
р. болг. юри́ст, бр. юры́ст, п. jurysta, ч. слц. jurista, вл. jurist, м. jyри́ст, схв. jу̀рист(а), слн. juríst;
Фонетичні та словотвірні варіанти
юриди́чний
юри́ста
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| юры́ст | білоруська |
| юри́ст | болгарська |
| jurist | верхньолужицька |
| jūs «право» (род. в. одн. jūris) | латинська |
| jyри́ст | македонська |
| jurysta | польська |
| юри́ст | російська |
| jу̀рист(а) | сербохорватська |
| jurista «юрист, правник» | середньолатинська |
| jurista | словацька |
| juríst | словенська |
| jurista | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України