ЮРА — ЕТИМОЛОГІЯ
Ю́рій «чоловіче ім’я»
східнослов’янські форми продовжують др. Гюрги (*Гюргий › Юрий), що походить від стсл. Гєоргии, Гєорѓи «Георгий»;
р. Ю́рий, бр. Ю́рый, др. Гюрги «Юрій, Георгій», п. Jerzy, ч. Jiří, ст. Juří, слц. Juraj, Juro, Jur, вл. Jurij, нл. Juro, Jurko, болг. Гюрги (Гьо́рги, Гео́рги), м. Ѓоргѓи, схв. Dôrđe, Jȕraj, слн. Júr, Júrij;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Євра́х
Їрь
Юр
Юра́
Ю́ра
Юра́сь
Юра́сьо
Юра́ш
Ю́рий
Ю́ріштан
Юрко́
(зменш.)
Юро́к
Юру́сь
Ю́рцьо
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Ю́рый | білоруська |
| Гюрги (Гьо́рги, Гео́рги) | болгарська |
| Jurij | верхньолужицька |
| Гюрги (*Гюргий › Юрий) | давньоруська |
| Гюрги «Юрій, Георгій» | давньоруська |
| Ѓоргѓи | македонська |
| Juro | нижньолужицька |
| Jerzy | польська |
| Ю́рий | російська |
| Dôrđe | сербохорватська |
| Juraj | словацька |
| Júr | словенська |
| Гєоргии | старослов’янська |
| Jiří | чеська |
| Гєорѓи «Георгий» | ? |
| Juří | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України