ЮН — ЕТИМОЛОГІЯ

ю́ний «молодий»

псл. junъ;
споріднене з лит. jáunas «молодий; юний», лтс. jaûns «тс.; новий», дінд. yúvā (род. в. yū́naḥ, yūvan, yūn-) «молодий», ав. yava (y(u)va, род. в. yūnō), лат. juvenis, гот. juggs, дірл. ōаc, кімр. ieuanc «тс.»;
іє. *i̯eu̯ǝno-/i̯ou̯ǝno «молодий» (початково «м’який»);
р. ю́ный, бр. ю́ны, др. унъ «молодий, юний», юныи «юний, молодий; пещений», п. ст. junosza, junoch «юнак», [juniec] «бичок», ч. jinoch «юнак», ст. junoch «тс.», слц. junec «молодий вік», вл. junak «юнак», нл. ст. junak «молодець, герой», ст. junk «бичок», полаб. jaunăc (joinăc) (‹ *junьcь) «(молодий) бик; віл», болг. ст. юн «юний», юнец «бичок», м. jунец, схв. jу́нац, слн. júnec «тс.», стсл. юнъ «молодий, юний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ина́ш «юнак»
юн «тс.»
юна́к
юна́цтво «юнаки; молодці; молодецтво, хвацькість» (зб.)
юна́чий «юнацький, молодий»
юна́чка «молода дівчина»
юна́чний «тс.»
юне́ць «бичок»
юні́ти
ю́нка
юнь
Етимологічні відповідники

Слово Мова
yava (y(u)va авестійська
y(u)va авестійська
ю́ны білоруська
юн «юний» болгарська
junak «юнак» верхньолужицька
juggs готська
yúvā «молодий» (род. в. yū́naḥ, yūvan, yūn-) давньоіндійська
ōаc давньоірландська
унъ «молодий, юний» давньоруська
*i̯eu̯ǝno-/i̯ou̯ǝno «молодий» (початково «м’який») індоєвропейська
ieuanc «тс.» кімрська
juvenis латинська
jaûns «тс.; новий» латиська
jáunas «молодий; юний» литовська
jунец македонська
junak «молодець, герой» нижньолужицька
jaunăc «(молодий) бик; віл» (joinăc)(‹ *junьcь) полабська
junosza «юнак» польська
junoch «юнак» польська
junъ праслов’янська
ю́ный російська
jу́нац сербохорватська
junec «молодий вік» словацька
júnec «тс.» словенська
юнъ «молодий, юний» старослов’янська
юныи «юний, молодий; пещений» українська
juniec «бичок» українська
юнец «бичок» українська
jinoch «юнак» чеська
yūnō ?
yūnō ?
junosza «юнак» ?
junoch «юнак» ?
junoch «тс.» ?
junak «молодець, герой» ?
junk «бичок» ?
юн «юний» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України