ЮЛАВЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ю́лавий «слабосильний, знесилений»
не зовсім ясне;
можливо, походить від первісного др. [*вью́ла́вый] «виткий, гнучкий», утвореного від ви́ти;
значення «слабосилий» могло розвинутися через проміжне значення «той, що легко гнеться»;
р. [юла́вый] «проворний, непосидючий»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*вью́ла́вый «виткий, гнучкий» | давньоруська |
юла́вый «проворний, непосидючий» | російська |
ви́ти | ? |
значення «слабосилий» | ? |
значення «той, що легко гнеться» | ? |
юла́ «назва гри зі дзиґою; непосидюча жінка»
не зовсім ясне;
найімовірніше пов’язання (Соболевский РФВ 66, 347; Преобр. II, вып. последний 128) із припущуваним др. *вьюла́, похідним від ви́ти(ся);
сумнівніші інші зближення: з юр «вир», юри́ть «поспішати» і лтс. jaujš «крутий, різкий, швидкий» (Mühl.–Endz. II 97), з п. judzić «дражнити, дратувати», лит. judùs «рухливий», judėˊti «рухати» (Ильинский Сб. Милетич 470–471), з гр. εὐλή «черв’як» або εἰλύω «катаю» (Bern. IF 10, 157), а також спроби виводити від шв. hjul «колесо» (Bezzenberger KZ 44, 311) або від гол. jool «чепурун, франт» (Matzenauer 186);
р. юла́ «дзиґа; (перен.) непосидюча, рухлива людина», бр. [юла́] «дрібна, дуже вертка рибка; вертка, неспокійна дитина», п. [juła] «якась дрібна рибка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ю́лавий
«непосидючий»
ю́лити
«крутитися»
юлки́й
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
юла́ «дрібна, дуже вертка рибка; вертка, неспокійна дитина» | білоруська |
jool «чепурун, франт» | голландська |
εὐλή «черв’як» | грецька |
*вьюла́ | давньоруська |
jaujš «крутий, різкий, швидкий» | латиська |
judùs «рухливий» | литовська |
judzić «дражнити, дратувати» | польська |
juła «якась дрібна рибка» | польська |
юла́ «дзиґа; (перен.) непосидюча, рухлива людина» | російська |
hjul «колесо» | шведська |
ви́ти(ся) | ? |
юр «вир» | ? |
юри́ть «поспішати» | ? |
judėˊti «рухати» | ? |
εἰλύω «катаю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України