ЮКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ю́ка «південна вічнозелена деревна рослина Jucca L.; волокна цієї рослини, з яких виготовляють канати, рогожі і т. ін.» (бот.)
запозичене з іспанської мови, можливо, за німецьким (н. Yucca «юка») або російським посередництвом;
ісп. yuca «юка» походить, як припускається, з аравакської мови (острів Гаїті);
р. ю́кка, бр. болг. ю́ка, п. jukka, ч. слц. juka, схв. jу̏кa, слн. júka «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ю́кка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ю́ка | білоруська |
| ю́ка | болгарська |
| yuca «юка» | іспанська |
| jukka | польська |
| ю́кка | російська |
| кa | сербохорватська |
| juka | словацька |
| júka «тс.» | словенська |
| juka | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України