ЩИТАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
щита́ти «лічити, рахувати»
утворення, що продовжує др. съчьтати, яке пов’язане з дієсловом чисти, чьту «лічити, рахувати; читати» (пор. стсл. чисти, чьтѫ «читати; шанувати», укр. чита́ти);
не виключено, що в українській мові слово, принаймні, частково підтримане російським впливом;
р. счита́ть «лічити, рахувати», бр. [шчо́таваць] «тс.», др. съчьтати «полічити, порахувати», п. ст. sczyść «злічити, зрахувати», ч. sčítat (мат.) «складати», слц. sčítat’ (мат.) «скласти; злічити», болг. счи́там «уважаю, гадаю», цсл. съчьтати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
неще́тний
«незчисленний»
нещо́т
«небагато»
(присл.)
розщита́ти
«розрахувати; розрізнити»
розщо́т
«розрахунок»
рощитати
«тс.»
счот
«лічба; рахунок»
шо́тник
«арифметик»
шо́тниця
«арифметика»
шо́тчик
«той, що вміє добре лічити; знавець арифметики; учитель арифметики»
щот
«тс.»
що́ти
«рахівниця»
(мн.)
щотни́чий
«арифметичний; лічильний»
що́том
«числом, у кількості»
(присл.)
щотува́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шчо́таваць «тс.» | білоруська |
| счи́там «уважаю, гадаю» | болгарська |
| съчьтати | давньоруська |
| съчьтати «полічити, порахувати» | давньоруська |
| sczyść «злічити, зрахувати» | польська |
| счита́ть «лічити, рахувати» | російська |
| sčítat' «скласти; злічити» (мат.) | словацька |
| съчьтати | церковнослов’янська |
| sčítat «складати» (мат.) | чеська |
| чисти | ? |
| чьту «лічити, рахувати; читати» (пор. стсл. чисти, чьтѫ «читати; шанувати», укр. чита́ти) | ? |
| sczyść «злічити, зрахувати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України