ЩИРИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

припущення (Uhlenbeck AfSlPh 15, 492; Uhlenbeck 94; Torp 462) про германське походження слова малоймовірне;

висловлювалася думка про спорідненість із широ́кий (Brückner 544);

споріднене з гот. skеirs «ясний, явний», свн. schîr «чистий», н. schier «тс.», алб. hir «милість Божа», ірл. сír «чистий», можливо, також із гр. σϰίρον «біла парасолька (від сонця)»;

псл. [ščirъ] ‹ іє. *(s)kei̯r- «чистий; справжній»;

бр. шчы́ры «щирий; [чистий, відкритий]», п. szczery, ст. szczyry «чистий; справжній; голий; щирий, одвертий», ч. čiró «чистий; прозорий», слц. číry «чистий; суцільний; справжній», нл. šćiry «чистий, справжній; щирий, простий», цсл. штиръ «цілий, незайманий»;

псл. ščirъ;

припускається запозичення з двн. stir, stur «цикорій; шпинат», хоч це зіставлення пов’язане з певними фонетичними труднощами;

р. [щир] «переліска однорічна, Mercurialis annua L.; щириця хвостата, Amaranthus caudatus L.», п. szczyr «переліска однорічна, Mercurialis L.; щириця, Amaranthus L.», [szczer, szczerzyca] «тс.», ч. štír «переліска», вл. šćěr, нл. šćer, болг. щир «тс.», схв. штùр «щириця, Amaranthus L.; переліска однорічна, Mercurialis annuа L.», слн. ščír «щириця, Amaranthus L.»;

назва мотивується тим, що білий гриб вважається найкращим із відомих їстівних грибів;

утворення, похідне від щи́рий «справжній» (у розумінні «найкращий»);

утворення, похідне від щи́рий «чистий, без домішок; справжній» (див.);

п. szczyr «підґрунтя», [szczérzec] «чисте поле, пустеля»;

псл. xariti «чистити, скребти»;

пов’язується з іє. *kher- «скребти, терти» (Мельничук Мовозн. 1969/1, 30);

розглядається також як похідне від xarъjü «поганий» (ЭССЯ 8, 20) із псл. *(s)ker- «різати, краяти, дерти», звідки також кора́, шкі́ра, щи́рий (з первісним значенням «чистий») (Петлева Этимология 1968, 139);

схв. ха̏рати, ст. харити «грабувати, спустошувати»;