ЩИР — ЕТИМОЛОГІЯ

щир «щириця, Amaranthus L.; переліска, Mercurialis L.» (бот.)

псл. ščirъ;
припускається запозичення з двн. stir, stur «цикорій; шпинат», хоч це зіставлення пов’язане з певними фонетичними труднощами;
р. [щир] «переліска однорічна, Mercurialis annua L.; щириця хвостата, Amaranthus caudatus L.», п. szczyr «переліска однорічна, Mercurialis L.; щириця, Amaranthus L.», [szczer, szczerzyca] «тс.», ч. štír «переліска», вл. šćěr, нл. šćer, болг. щир «тс.», схв. штùр «щириця, Amaranthus L.; переліска однорічна, Mercurialis annuа L.», слн. ščír «щириця, Amaranthus L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

щире́й «щириця»
щирий
щирийка
щири́ця
щирі́й
щур
щуре́ць
щуриця
щурі́й «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
щир «тс.» болгарська
šćěr верхньолужицька
stir давньоверхньонімецька
šćer нижньолужицька
szczyr «переліска однорічна, Mercurialis L.; щириця, Amaranthus L.» польська
ščirъ праслов’янська
щир «переліска однорічна, Mercurialis annua L.; щириця хвостата, Amaranthus caudatus L.» російська
штùр «щириця, Amaranthus L.; переліска однорічна, Mercurialis annuа L.» сербохорватська
ščír «щириця, Amaranthus L.» словенська
szczer «тс.» українська
szczerzyca «тс.» українська
štír «переліска» чеська
stur «цикорій; шпинат» ?

шти́ря «ялова вівця»

очевидно, запозичення з румунської мови;
рум. ştiră «ялова» (про тварин), рідше «безплідна» (про жінок) є словом нез’ясованого походження;
припускається зв’язок з лат. stеrіlis «безплідний, яловий» (Machek ESJČS 515), з гр. στεĩρα «ялова тварина; безплідна жінка» (Skok III 415), можливе й субстратне дакійське походження, пор. алб. shtierё «тс.» (DLRM 839);
слц. [štira] «гермафродит», болг. щир (жін. р. щи́ра) «безплідний, бездітний; яловий», щири́ца «ялова тварина; (знев.) бездітна жінка», м. штирка «ялова», схв. шти̏ркиња «безплідна жінка»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
shtierё «тс.» албанська
щир «безплідний, бездітний; яловий» (жін. р. щи́ра) болгарська
щири́ца «ялова тварина; (знев.) бездітна жінка» болгарська
στεĩρα «ялова тварина; безплідна жінка» грецька
stеrіlis «безплідний, яловий» латинська
штирка «ялова» македонська
ştiră «ялова» (про тварин) румунська
шти̏ркиња «безплідна жінка» сербохорватська
štira «гермафродит» словацька

щи́рити «вишкірятися; посміхатися» (зуби)

псл. [ščiriti, šče-riti];
споріднене з двн. scёran «стригти; відокремлювати», лит. skìrti «відокремлювати, виділяти, розлучатися»;
первісне значення, на думку Махека, який вважав корінь *(s)ker- варіантом кореня *skel- (скала́, щіли́на і под.), мало бути «відкриватися, як щілина, тріщина» (Machek ESJČ 627);
р. ще́рить «(про зуби) скалити, щирити; наїжачувати (шерсть, щетину)», бр. шчэ́рыць «вишкіряти (зуби); [вирячувати (очі)]», п. szczerzyć «(про зуби) щирити», ч. štířiti «щиритися, вишкірятися», [ščířit se] «щиритися», [čeřit], слц. cerit’, [šterit’], вл. šćěrić, нл. šćěriś «тс.», болг. (о)це́ря (зъби) «вищиряю (зуби)», м. цери се «вишкіряється», схв. це̏рити «щирити»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шчэ́рыць «вишкіряти (зуби); [вирячувати (очі)]» білоруська
(о)це́ря «вищиряю (зуби)» (зъби) болгарська
šćěrić верхньолужицька
scёran «стригти; відокремлювати» давньоверхньонімецька
skìrti «відокремлювати, виділяти, розлучатися» литовська
цери се «вишкіряється» македонська
šćěriś «тс.» нижньолужицька
szczerzyć «(про зуби) щирити» польська
ščiriti праслов’янська
šče-riti праслов’янська
ще́рить «(про зуби) скалити, щирити; наїжачувати (шерсть, щетину)» російська
це̏рити «щирити» сербохорватська
cerit' словацька
ščířit se «щиритися» українська
čeřit українська
šterit' українська
štířiti «щиритися, вишкірятися» чеська
*(s)ker- (скала́, щіли́на і под.) ?
бути «відкриватися, як щілина, тріщина» ?

оцарі́ти «одужати; подужати»

очевидно, результат видозміни запозиченого рум. (молд.) oţărıˆˊ (a se) «розгніватися, дратуватися», яке зводиться до болг. оцеря «вищирити, оскалити (зуби)», спорідненого з укр. щи́рити;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
оцеря «вищирити, оскалити (зуби)» болгарська
oţărıˆˊ «розгніватися, дратуватися» (молд.)(a se) румунська
щи́рити українська

щери́на «щілина»

утворення, очевидно, споріднене зі щи́рити (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
щи́рити ?

щу́рити «щулити (очі, [вуха])»

псл. [ščuriti];
можливо, походить з іє. *(s)keu-r- «різати», що є паралеллю до іє. *(s)keu-l- «тс.», звідки псл. ščuliti, укр. щу́лити;
запропоновані зіставлення зi щи́рити (р. ще́рить) (Горяев 430) і з р. чур «межа» (Ильинский AfSlPh 32, 342; Черных II 437) непереконливі;
р. щу́рить «щулити (очі)», бр. [шчу́рыць] «тс.», п. szczurzyć «щулити (вуха)», [szczurzyć się] «надиматися, наїжачуватися (у гніві)», болг. щу́р(ав) «нерозумний, [який не бачить добре]» говірки Одещини;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шчу́рыць «тс.» білоруська
щу́р(ав) «нерозумний, [який не бачить добре]» болгарська
*(s)keu-r- «різати» індоєвропейська
*(s)keu-l- «тс.» індоєвропейська
szczurzyć «щулити (вуха)» польська
ščuriti праслов’янська
ščuliti праслов’янська
чур «межа» російська
щу́рить «щулити (очі)» російська
щу́лити українська
szczurzyć się «надиматися, наїжачуватися (у гніві)» українська
щи́рити (р. ще́рить)(Горяев 430) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України