ШІСТДЕСЯТ — ЕТИМОЛОГІЯ
шістдеся́т
псл. šestь desętъ «шість десятків» – словосполучення з називного відмінка однини числівника šestь і родового відмінка множини числівника desętь;
р. шестьдеся́т, бр. шэсцьдзеся́т, др. шестьдесятъ, п. sześćdziesiąt, ч. šedesát, слц. šest’desiat, вл. šěsćdźesat, нл. šesćźaset, полаб. sis(t)diśǫ̇t, болг. шестдесе́т, м. шеесет, схв. шездѐсе̄т, слн. šéstdeset, цсл. шєстьдєсѧтъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шестидеся́тка
«копа (60 штук) вікон»
шестидеся́тник
«суспільний прогресивний діяч 60-х pp. XIX ст. у Росії і 60-х рр. ХХ ст. в Україні»
шісдесять
шістдеся́тник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шэсцьдзеся́т | білоруська |
| шестдесе́т | болгарська |
| šěsćdźesat | верхньолужицька |
| шестьдесятъ | давньоруська |
| шеесет | македонська |
| šesćźaset | нижньолужицька |
| sis(t)diśǫ̇t | полабська |
| sześćdziesiąt | польська |
| šestь desętъ «шість десятків» | праслов’янська |
| šestь | праслов’янська |
| desętь | праслов’янська |
| шестьдеся́т | російська |
| шездѐсе̄т | сербохорватська |
| šest'desiat | словацька |
| šéstdeset | словенська |
| шєстьдєсѧтъ | церковнослов’янська |
| šedesát | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України