ШУЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
шу́я «сволота, наволоч»
утворення, пов’язане з псл. šujь «лівий», у переносному розумінні «неправий, неправедний, несправедливий; поганий», що пов’язувалося з протиставленням двох рук – правої і лівої: поняття «лівий» віддавна асоціювалося з поняттям «зло, лихо»;
р. [шу́я] «бур’ян у житі; полова конопляного сімені», бр. [шуя́] «наволоч, мерзота; пусте, нісенітниця», п. szuja (зб.) «сволота, наволоч; негідник»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шуюва́ти
«вести розбещений спосіб життя»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шуя́ «наволоч, мерзота; пусте, нісенітниця» | білоруська |
szuja «сволота, наволоч; негідник» (зб.) | польська |
šujь «лівий» | праслов’янська |
шу́я «бур’ян у житі; полова конопляного сімені» | російська |
шуга́ «крига в кусках перед замерзанням річок та після їх скресання»
не зовсім ясне;
пов’язанню з р. шу́га́, [(пн.) шуг, шух, шуя́] «тс.», що виводять від фін. sohja, sohjo «крига в кусках перед замерзанням або скресанням річок та озер» (Kalima 248), заважає географія слова;
малоймовірне також припущення зв’язку з тур. *šuga «короста» (Преобр. II, вып. последний 109);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шу́га́ | російська |
шуг «тс.» | російська |
шух «тс.» | російська |
шуя́ «тс.» | російська |
*šuga «короста» | турецька |
sohja | фінська |
sohjo «крига в кусках перед замерзанням або скресанням річок та озер» | фінська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України