ШУСТІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
шусті́ти «шелестіти»
псл. [šustěti, šustiti];
очевидно, утворення звуконаслідувального характеру;
п. [szuścieć, szuścić] «шелестіти; дзижчати», ч. šustěti, šustiti «шарудіти; шелестіти; шуміти», слц. šustit’ «шелестіти»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| szuścieć «шелестіти; дзижчати» | польська |
| szuścić «шелестіти; дзижчати» | польська |
| šustěti | праслов’янська |
| šustiti | праслов’янська |
| šustit' «шелестіти» | словацька |
| šustěti «шарудіти; шелестіти; шуміти» | чеська |
| šustiti «шарудіти; шелестіти; шуміти» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України