ШУСТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

шу́снути «шмигнути, ковзнути»

очевидно, образно-звуконаслідувальне утворення, подібне до лу́снути, плю́снути, хру́снути;
бр. шу́снуць «сипнути; посипатися», п. szustnąć, [szusnąć] «зробити стрибок», ч. šustnouti «прошарудіти, прошелестіти; трапитися, статися», слц. šustnút’ «швидко щось вилити; упасти, посипатися, звалитися», вл. šuskać «рухатися, робити швидкі рухи»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шуcтну́ти «раптом упасти, посипатися»
шусть «шасть, шмиг» (виг.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шу́снуць «сипнути; посипатися» білоруська
šuskać «рухатися, робити швидкі рухи» верхньолужицька
szustnąć польська
szusnąć «зробити стрибок» польська
šustnút' «швидко щось вилити; упасти, посипатися, звалитися» словацька
лу́снути українська
плю́снути українська
хру́снути українська
šustnouti «прошарудіти, прошелестіти; трапитися, статися» чеська

шутулуць «шусть» (виг.)

очевидно, експресивне звукообразне утворення, пов’язане з вигуком шусть;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шусть українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України