ШУСТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
шу́снути «шмигнути, ковзнути»
очевидно, образно-звуконаслідувальне утворення, подібне до лу́снути, плю́снути, хру́снути;
бр. шу́снуць «сипнути; посипатися», п. szustnąć, [szusnąć] «зробити стрибок», ч. šustnouti «прошарудіти, прошелестіти; трапитися, статися», слц. šustnút’ «швидко щось вилити; упасти, посипатися, звалитися», вл. šuskać «рухатися, робити швидкі рухи»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шуcтну́ти
«раптом упасти, посипатися»
шусть
«шасть, шмиг»
(виг.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шу́снуць «сипнути; посипатися» | білоруська |
šuskać «рухатися, робити швидкі рухи» | верхньолужицька |
szustnąć | польська |
szusnąć «зробити стрибок» | польська |
šustnút' «швидко щось вилити; упасти, посипатися, звалитися» | словацька |
лу́снути | українська |
плю́снути | українська |
хру́снути | українська |
šustnouti «прошарудіти, прошелестіти; трапитися, статися» | чеська |
шутулуць «шусть» (виг.)
очевидно, експресивне звукообразне утворення, пов’язане з вигуком шусть;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шусть | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України