ШУСНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

шу́снути «шмигнути, ковзнути»

очевидно, образно-звуконаслідувальне утворення, подібне до лу́снути, плю́снути, хру́снути;
бр. шу́снуць «сипнути; посипатися», п. szustnąć, [szusnąć] «зробити стрибок», ч. šustnouti «прошарудіти, прошелестіти; трапитися, статися», слц. šustnút’ «швидко щось вилити; упасти, посипатися, звалитися», вл. šuskać «рухатися, робити швидкі рухи»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шуcтну́ти «раптом упасти, посипатися»
шусть «шасть, шмиг» (виг.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шу́снуць «сипнути; посипатися» білоруська
šuskać «рухатися, робити швидкі рухи» верхньолужицька
szustnąć польська
szusnąć «зробити стрибок» польська
šustnút' «швидко щось вилити; упасти, посипатися, звалитися» словацька
лу́снути українська
плю́снути українська
хру́снути українська
šustnouti «прошарудіти, прошелестіти; трапитися, статися» чеська

о́шуст «наклепник, шахрай»

запозичення з польської мови;
п. oszust «шахрай», oszustać «ошукати» походять від szustać «розтрачувати, розкидатися (чимось)», що в XVII ст. вживалося в значенні «міняти», звідки й розвинулося значення «ошукувати, шахраювати»;
первісно мало значення швидкого руху, галасу;
споріднене з укр. шу́снути;
р. [ошу́стать] «обдурити», бр. [о́шуст] «шахрай»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ошу́ста «обманщик»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
о́шуст «шахрай» білоруська
oszust «шахрай» польська
ошу́стать «обдурити» російська
шу́снути українська
oszustać «ошукати» ?
szustać «розтрачувати, розкидатися (чимось)» ?
значення «ошукувати, шахраювати» ?

шу́стрий «рухливий, швидкий, жвавий, моторний»

псл. [šustrъ(jь)];
не зовсім ясне;
можливо, споріднене з лит. siùsti «божеволіти», лтс. šust «сердитися, втрачати розум» або з укр. [шу́снути] «ковзнути, шмигнути»;
реконструюється псл. *šiust ‹ *šiut-t- (з іє. *seut-) (Черных II 428);
менш імовірні пов’язання з р. шут і з п. oszustać «ошукати», oszust «шахрай» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 150), з арготичним šu- і ostrъ «гострий» (Vasmer WuS III 198), з хват, ху́ткий (Горяев 427), з перс. čust «моторний, діяльний» (Mikl. TEl Nachtr. II 189);
р. шу́стрый, бр. шу́стры «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
šu- арабська
шу́стры «тс.» білоруська
*seut- індоєвропейська
šust «сердитися, втрачати розум» латиська
siùsti «божеволіти» литовська
čust «моторний, діяльний» перська
oszustać «ошукати» польська
oszust «шахрай» польська
šustrъ(jь) праслов’янська
*šiust ‹ *šiut-t-іє. *seut-)(Черных II 428) праслов’янська
ostrъ «гострий» праслов’янська
шут російська
шу́стрый російська
шу́снути «ковзнути, шмигнути» українська
хват українська
ху́ткий українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України