ШУСНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шу́снути «шмигнути, ковзнути»
очевидно, образно-звуконаслідувальне утворення, подібне до лу́снути, плю́снути, хру́снути;
бр. шу́снуць «сипнути; посипатися», п. szustnąć, [szusnąć] «зробити стрибок», ч. šustnouti «прошарудіти, прошелестіти; трапитися, статися», слц. šustnút’ «швидко щось вилити; упасти, посипатися, звалитися», вл. šuskać «рухатися, робити швидкі рухи»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шуcтну́ти
«раптом упасти, посипатися»
шусть
«шасть, шмиг»
(виг.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шу́снуць «сипнути; посипатися» | білоруська |
šuskać «рухатися, робити швидкі рухи» | верхньолужицька |
szustnąć | польська |
szusnąć «зробити стрибок» | польська |
šustnút' «швидко щось вилити; упасти, посипатися, звалитися» | словацька |
лу́снути | українська |
плю́снути | українська |
хру́снути | українська |
šustnouti «прошарудіти, прошелестіти; трапитися, статися» | чеська |
о́шуст «наклепник, шахрай»
запозичення з польської мови;
п. oszust «шахрай», oszustać «ошукати» походять від szustać «розтрачувати, розкидатися (чимось)», що в XVII ст. вживалося в значенні «міняти», звідки й розвинулося значення «ошукувати, шахраювати»;
первісно мало значення швидкого руху, галасу;
споріднене з укр. шу́снути;
р. [ошу́стать] «обдурити», бр. [о́шуст] «шахрай»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ошу́ста
«обманщик»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
о́шуст «шахрай» | білоруська |
oszust «шахрай» | польська |
ошу́стать «обдурити» | російська |
шу́снути | українська |
oszustać «ошукати» | ? |
szustać «розтрачувати, розкидатися (чимось)» | ? |
значення «ошукувати, шахраювати» | ? |
шу́стрий «рухливий, швидкий, жвавий, моторний»
псл. [šustrъ(jь)];
не зовсім ясне;
можливо, споріднене з лит. siùsti «божеволіти», лтс. šust «сердитися, втрачати розум» або з укр. [шу́снути] «ковзнути, шмигнути»;
реконструюється псл. *šiust ‹ *šiut-t- (з іє. *seut-) (Черных II 428);
менш імовірні пов’язання з р. шут і з п. oszustać «ошукати», oszust «шахрай» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 150), з арготичним šu- і ostrъ «гострий» (Vasmer WuS III 198), з хват, ху́ткий (Горяев 427), з перс. čust «моторний, діяльний» (Mikl. TEl Nachtr. II 189);
р. шу́стрый, бр. шу́стры «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
šu- | арабська |
шу́стры «тс.» | білоруська |
*seut- | індоєвропейська |
šust «сердитися, втрачати розум» | латиська |
siùsti «божеволіти» | литовська |
čust «моторний, діяльний» | перська |
oszustać «ошукати» | польська |
oszust «шахрай» | польська |
šustrъ(jь) | праслов’янська |
*šiust ‹ *šiut-t- (з іє. *seut-)(Черных II 428) | праслов’янська |
ostrъ «гострий» | праслов’янська |
шут | російська |
шу́стрый | російська |
шу́снути «ковзнути, шмигнути» | українська |
хват | українська |
ху́ткий | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України