ШУРЧАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
шурча́ти «шарудіти, шелестіти»
псл. [šurčati], образно-звуконаслідувальне утворення;
р. [шурча́ть] «шарудіти, шелестіти», шурша́ть «тс.», нл. šurčeć «дзижчати, дзюркотіти; витікати з шумом», болг. шуртя́ «течу сильно; дзюрчу», м. шурти «ллється сильно; дзюрчить»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шуртя́ «течу сильно; дзюрчу» | болгарська |
| шурти «ллється сильно; дзюрчить» | македонська |
| šurčeć «дзижчати, дзюркотіти; витікати з шумом» | нижньолужицька |
| šurčati | праслов’янська |
| шурча́ть «шарудіти, шелестіти» | російська |
| шурша́ть «тс.» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України