ШУРХ — ЕТИМОЛОГІЯ

шурх «яр, байрак»

не зовсім ясне;
можливо, результат фонетико-семантичної видозміни слова шурф (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шурф українська

шурх «пронурок, Cinсlus cinс-lus (aquaticus) L.» (орн.)

можливо, образне утворення від вигуку шурх «шмиг»;
назва мотивується рухливістю птаха, що раз у раз зникає в щілинах берегів, де має гнізда, або поринає під воду під час полювання;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шурх «шмиг» українська

шурги́ч «експресивне слово, що виражає викидання або швидке всування предмета»

образно-звукове утворення;
пор. шурх «вигук, що означає швидкий рух»;
п. szurgаć «шарудіти, шурхотіти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шургани́на «бійка»
шурґани́на «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
szurgаć «шарудіти, шурхотіти» польська
шурх «вигук, що означає швидкий рух» українська

шу́рхати «шарудіти; шмигати; тикати»

утворення звуконаслідувального характеру;
бр. [шу́рхаць] «з обуренням і презирством від-кидати; виявляти гнів, бути грубим», п. [szurch] «поголоска, звістка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шурсті́ти «шарудіти; шелестіти»
шурх «вигук на позначення шарудіння, швидкого руху»
шу́рхіт «шарудіння; шелест; шаркання»
шурхота́ти «шарудіти; шелестіти; шаркати»
шурхоті́ти
шурша́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шу́рхаць «з обуренням і презирством від-кидати; виявляти гнів, бути грубим» білоруська
szurch «поголоска, звістка» польська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України