ШУПИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

шу́пити «тямити, знати, здогадуватися»

не зовсім ясне;
можливо, утворення, споріднене з болг. шу́пна «шепотіти» (Фасмер IV 487), яке пов’язується з лат. cavus «порожній, опуклий», caverna «печера» (Младенов 696);
зв’язок з ар. šübhä «непевність, сумнів, підозра» заперечується (Korsch AfSlPh 9, 671);
р. [(смоленське) шу́пить] (з білоруської?) «знати, відати, розуміти», бр. [шу́піць] «розуміти, розумітися, тямити», слц. (розм.) šípit’ «здогадуватися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шуп «розуміння, тяма»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
šübhä «непевність, сумнів, підозра» арабська
шу́піць «розуміти, розумітися, тямити» білоруська
шу́пна «шепотіти» болгарська
cavus «порожній, опуклий» латинська
caverna «печера» литовська
шу́пить «знати, відати, розуміти» (смоленське)(з білоруської?) російська
šípit' «здогадуватися» (розм.) словацька

шу́павий «жвавий, повороткий, дбайливий»

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане із шу́пити «тямити, знати»;
пор. у семантичному плані то́роп «поспіх» і уторо́пати «розібратися, збагнути»;
бр. [шу́пкі] «кмітливий, розумний, здогадливий», [шу́патлівый] «здогадливий», п. [szubaty] «жвавий, рухливий, спритний, хвацький, цікавий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шу́бавий «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шу́пкі «кмітливий, розумний, здогадливий» білоруська
шу́патлівый «здогадливий» білоруська
szubaty «жвавий, рухливий, спритний, хвацький, цікавий» польська
шу́пити «тямити, знати» українська
то́роп «поспіх» українська
уторо́пати «розібратися, збагнути» українська

шуру́пати «тямити, розумітися (на чомусь)»

експресивне утворення, що виникло, можливо, як результат контамінації дієслів [шу́пити] «тямити, розумітися (на чомусь)» і [торо́пати] «базікати»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шу́пити «тямити, розумітися (на чомусь)» українська
торо́пати «базікати» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України