ШУЛЯК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шуля́к «назва риби» (іхт.)
не зовсім ясне;
можливо, споріднене із сула́, назвою, запозиченою з тюркських мов;
р. [шула́] (іхт.) «сула»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шула́ «сула» (іхт.) | російська |
| сула́ | українська |
суля́ти «хвицати, бити ногою; боляче, міцно штовхати Ме; не попадати у вушко, затягуючи нитку в голку Па»
пов’язане з су́ну́ти, со́ва́ти (див.);
р. [суля́ть] «совати, штовхати, пхати», п. [sulać] «м’яти, місити, стискати», [szulnąć] «ткнути, штурхнути», схв. су̀љати «бухати, шугати (про полум’я, дим тощо); нагрібати, підгрібати землю палкою»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
су́лятися
«штовхатися, товпитися біля чогось»
сусуля́ти
«іти навпомацки; не попадати у вушко, затягуючи нитку в голку»
шуля́й
«той, хто штовхає»
шуля́к
«стусан»
шу́ляти
«штовхати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sulać «м’яти, місити, стискати» | польська |
| суля́ть «совати, штовхати, пхати» | російська |
| су̀љати «бухати, шугати (про полум’я, дим тощо); нагрібати, підгрібати землю палкою» | сербохорватська |
| szulnąć «ткнути, штурхнути» | українська |
| су́ну́ти | ? |
| со́ва́ти | ? |
шу́лер «гравець, що вдається до шахрайських прийомів у грі в карти; шахрай»
запозичене з німецької мови (за польським посередництвом);
свн. scholderer, schollerer «влаштовувач азартних ігор», scholder, scholler «азартна гра»;
сумнівні пов’язання з н. Schüler «учень» (Горяев 427), з п. szułać się «вештатися» або з р. шля́ться «тс.» чи р. [шуля́к] «хижий птах» (Brückner 557);
р. бр. болг. шу́лер, п. szuler «шулер», ч. ст. šulíř «шахрай»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шу́лерство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шу́лер | білоруська |
| шу́лер | болгарська |
| Schüler «учень» | німецька |
| szułać się «вештатися» | польська |
| szuler «шулер» | польська |
| шля́ться «тс.» | російська |
| шуля́к «хижий птах» | російська |
| шу́лер | російська |
| scholderer | середньоверхньнімецька |
| schollerer «влаштовувач азартних ігор» | середньоверхньнімецька |
| scholder | середньоверхньнімецька |
| scholler «азартна гра» | середньоверхньнімецька |
| šulíř «шахрай» (ст.) | чеська |
шу́лий «(віл) з опущеними рогами»
псл. šulъ(jь) ‹ *sjūl- ‹ іє. *kseulos, *kes- «різати; рубати; тесати» з нульовим ступенем вокалізму;
первісне значення могло бути «віл з малими, короткими (відбитими) рогами»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шуля́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *kseulos | індоєвропейська |
| *kes- «різати; рубати; тесати» | індоєвропейська |
| šulъ(jь) | праслов’янська |
| *sjūl- | праслов’янська |
шулі́ка «великий хижий птах родини яструбових, Milvus» (орн.)
достовірної етимології не має;
для п. [szulak, szujak] припускається запозичення з ук-раїнської або білоруської мови (Brückner 557);
пов’язується з укр. [шу́лькати, шу́лькнути] «кидатися (кинутися) в швидкому польоті», з р. шуля́та «testiculi» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 180) або розглядається як табуїстичне слово (Зеленин II 51) чи запозичення (Булаховський Вибр. пр. ІІІ 226, без докладніших пояснень);
р. [(пд.) шули́ка, шули́к, шуля́к] (з укр.?), бр. [шуля́к] «тс.», п. [szulak, szujak, szuliék] «яструб»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шулек
шулека
«шуліка чорний, Milvus migrans Bodd.»
(орн.)
шулечок
«яструб-гороб’ятник, Accipiter nisus L.»
(орн.)
шулик
«шуліка, Milvus Нед; лунь очеретяний, Circus aeruginosus L. Шарл»
(орн.)
шулі́к
«шуліка»
(орн. заст.)
шульпиха
«шуліка чорний, Milvus migrans Bodd.»
(орн.)
шульпік
«шуліка, Milvus»
(орн.)
шульпі́ка
«тс.»
(орн.)
шуля́к
«[шуліка, Milvus; шуліка чорний Milvus migrans Bodd.] Шарл; яструб-голуб’ятник, Accipiter gentilis L.; яструб-гороб’ятник, Accipiter nisus L. Шарл»
(орн. розм.)
шуляка
«яструб-голуб’ятник, Accipiter gentilis L.; яструб-гороб’ятник, Accipiter nisus L. Шарл; лунь польовий, Circus cyaneus L.; шуліка чорний, Milvus migrans Bodd. Шарл»
(орн.)
шуля́ті
«шуліка»
(орн.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шуля́к «тс.» | білоруська |
| szulak | польська |
| szujak | польська |
| szulak «яструб» | польська |
| szujak «яструб» | польська |
| szuliék «яструб» | польська |
| шуля́та «testiculi» | російська |
| шули́ка (пд.) | російська |
| шули́к | російська |
| шуля́к (з укр.?) | російська |
| шу́лькати «кидатися (кинутися) в швидкому польоті» | українська |
| шу́лькнути | українська |
шу́ляти «штовхати»
псл. [šuljati], можливо, належить до слів, пов’язаних з іє. *ks- (*kes-/kos-) «різати, рубати»;
;
п. [szulać] «класти, торкатися чимось», [szulnąc] «уколоти, штовхнути», слц. šúl’at’ «катати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шуля́й
«той, хто штовхається»
шуля́к
«поштовх, стусан»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *ks- «різати, рубати» (*kes-/kos-) | індоєвропейська |
| *kes-/kos- | індоєвропейська |
| szulać «класти, торкатися чимось» | польська |
| szulnąc «уколоти, штовхнути» | польська |
| šuljati | праслов’янська |
| šúl'at' «катати» | словацька |
шули́к «коржики, политі розтертим підсолодженим маком» (переважно у мн. шули́ки)
псл. [*šulikъ, *šulъkъ, *šulьcь], утворені від šulъ ‹ *sjul- ‹ іє. *kseulos, що зводиться до іє. *ks-/kes- «різати»;
назва мотивується, очевидно, тим, що тісто на шулики різали або розтинали (рвали) на шматки;
пов’язання (Machek ESJČ 630) з ч. váleti, укр. валя́ти малоймовірне;
р. [шуляки́] «тс.» (з укр.), ч. [šoulek] «пончик», šulek, šulec «булочка», [šulánek, šúlanec, šulinec] «галушки»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *kseulos | індоєвропейська |
| *ks-/kes- «різати» | індоєвропейська |
| *šulikъ | праслов’янська |
| *šulъkъ | праслов’янська |
| *šulьcь | праслов’янська |
| *sjul- | праслов’янська |
| šulъ | праслов’янська |
| шуляки́ «тс.» (з укр.) | російська |
| валя́ти | українська |
| váleti | чеська |
| šoulek «пончик»«булочка» | чеська |
| šulek «пончик»«булочка» | чеська |
| šulec «пончик»«булочка» | чеська |
| šulánek «галушки» | чеська |
| šúlanec «галушки» | чеська |
| šulinec «галушки» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України