ШУЛЬКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

шулі́ка «великий хижий птах родини яструбових, Milvus» (орн.)

достовірної етимології не має;
пов’язується з укр. [шу́лькати, шу́лькнути] «кидатися (кинутися) в швидкому польоті», з р. шуля́та «testiculi» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 180) або розглядається як табуїстичне слово (Зеленин II 51) чи запозичення (Булаховський Вибр. пр. ІІІ 226, без докладніших пояснень);
для п. [szulak, szujak] припускається запозичення з ук-раїнської або білоруської мови (Brückner 557);
р. [(пд.) шули́ка, шули́к, шуля́к] (з укр.?), бр. [шуля́к] «тс.», п. [szulak, szujak, szuliék] «яструб»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шулек
шулека «шуліка чорний, Milvus migrans Bodd.» (орн.)
шулечок «яструб-гороб’ятник, Accipiter nisus L.» (орн.)
шулик «шуліка, Milvus Нед; лунь очеретяний, Circus aeruginosus L. Шарл» (орн.)
шулі́к «шуліка» (орн. заст.)
шульпиха «шуліка чорний, Milvus migrans Bodd.» (орн.)
шульпік «шуліка, Milvus» (орн.)
шульпі́ка «тс.» (орн.)
шуля́к «[шуліка, Milvus; шуліка чорний Milvus migrans Bodd.] Шарл; яструб-голуб’ятник, Accipiter gentilis L.; яструб-гороб’ятник, Accipiter nisus L. Шарл» (орн. розм.)
шуляка «яструб-голуб’ятник, Accipiter gentilis L.; яструб-гороб’ятник, Accipiter nisus L. Шарл; лунь польовий, Circus cyaneus L.; шуліка чорний, Milvus migrans Bodd. Шарл» (орн.)
шуля́ті «шуліка» (орн.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шуля́к «тс.» білоруська
szulak польська
szujak польська
szulak «яструб» польська
szujak «яструб» польська
szuliék «яструб» польська
шуля́та «testiculi» російська
шули́ка (пд.) російська
шули́к російська
шуля́к (з укр.?) російська
шу́лькати «кидатися (кинутися) в швидкому польоті» українська
шу́лькнути українська

шуль «назва гри, в якiй кидають палицю так, щоб один її кінець підсунувся під іншу палицю, що лежить на землі»

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з [шу́лькати] «кидатися, падати зверху»;
бр. [шулуга] «дитяча гра»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шули́ти «грати в шуль»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шулуга «дитяча гра» білоруська
шу́лькати «кидатися, падати зверху» українська

шуль «вигук на вираження плюскоту»

очевидно, звуконаслідувальне утворення;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шу́лькати «кидатися, падати зверху швидким польотом»
шу́лькнути «шмигнути, шаснути»
шульну́ти «тс.»
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України