ШУГНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
джукну́ти «швидко поїхати, утекти»
експресивне утворення, пов’язане з [джи́кнути] «зашуміти» (про кулю), [уджиґну́ти] «утекти», шугну́ти «промчатись; кинутись»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| джи́кнути «зашуміти» (про кулю) | ? |
| уджиґну́ти «утекти» | ? |
| шугну́ти «промчатись; кинутись» | ? |
шо́гнути «шугнути, дременути»
очевидно, аблаутна форма (‹*шегнути) дієслова шугну́ти «швидко рушити, кинутися», пор. чеса́ти : чу́хати;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шугну́ти «швидко рушити, кинутися» | українська |
| *шегнути | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України