ШТАТИВ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
штати́в «переносний пристрій, на якому встановлюють і закріплюють кіно- і фотоапарати, геодезичні, астрономічні й лабораторні прилади та хімічний посуд»
запозичення з німецької мови;
н. Statív «штатив, підставка» походить від лат. statīvus «стоячий, нерухомий», утвореного від stō «стою», яке споріднене з псл. stati, stojati, укр. ста́ти, стоя́ти;
р. штати́в, бр. штаты́ў, п. statyw, ч. stativ, слц. statív, вл. statiw, болг. м. стати́в, схв. ста̀тӣв, слн. statív;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стати́ва
«частина ткацького верстата»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
штаты́ў | білоруська |
стати́в | болгарська |
statiw | верхньолужицька |
statīvus «стоячий, нерухомий» | латинська |
stō «стою» | латинська |
стати́в | македонська |
Statív «штатив, підставка» | німецька |
statyw | польська |
stati | праслов’янська |
stojati | праслов’янська |
штати́в | російська |
ста̀тӣв | сербохорватська |
statív | словацька |
statív | словенська |
ста́ти | українська |
стоя́ти | українська |
stativ | чеська |
ста́ти́ва «частина ткацького верстата Г, Нед; горизонтальна пластинка між віконними кватирками О»
псл. [*stativa/*stativo] «тс.», очевидно, утворене в результаті субстантивації від прикметника *stativъ (пор. лат. statīvus «стоячий, постійний; нерухомий; встановлений», до якого через нім. Statív «штатив» зводиться укр. штати́в), пов’язаного з іменником псл. statь «постать; фігура; зовнішній вигляд»;
бр. [стаці́ва] «бокова частина ткацького верстата», [стаці́вы] (мн.) «основа ткацького верстата», [стацьві́ны́] «тс.», п. staciwa «ткацький верстат», [statywy] (мн.), ч. [stativo] «тс.; (ст.) дерев’яна станина або підставка», [stativky] (мн.) «тс.», нл. [staśiwa] «ткацький верстат», staśiwy (мн.) «тс.», болг. [стать] «вертикальний ткацький верстат», [ста́тила] «ткацький верстат», схв. ста̀тива «бік ткацького верстата», ста̀тиве «ткацький верстат», слн. státve «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
става́
«ткацький верстат»
статвина́
«одна з двох бокових рам ткацького верстата»
ста́товця
«горизонтальна пластинка між віконними кватирками»
стаціва́
«частина ткацького верстата»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
стаці́ва «бокова частина ткацького верстата» | білоруська |
стаці́вы «основа ткацького верстата» (мн.) | білоруська |
стацьві́ны́ «тс.» | білоруська |
стать «вертикальний ткацький верстат» | болгарська |
ста́тила «ткацький верстат» | болгарська |
statīvus | латинська |
staśiwa «ткацький верстат»«тс.» (мн.) | нижньолужицька |
staśiwy «ткацький верстат»«тс.» (мн.) | нижньолужицька |
Statív | німецька |
staciwa «ткацький верстат» | польська |
statywy (мн.) | польська |
*stativa / *stativo «тс.» | праслов’янська |
*stativъ (пор. лат. statīvus «стоячий, постійний; нерухомий; встановлений», до якого через нім. Statív «штатив» зводиться укр. штати́в) | праслов’янська |
statь «постать; фігура; зовнішній вигляд» | праслов’янська |
ста̀тива «бік ткацького верстата» | сербохорватська |
ста̀тиве «ткацький верстат» | сербохорватська |
státve «тс.» | словенська |
штати́в | українська |
stativo «тс.; (ст.) дерев’яна станина або підставка» | чеська |
stativky «тс.» (мн.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України