ШТАТИВ — ЕТИМОЛОГІЯ

штати́в «переносний пристрій, на якому встановлюють і закріплюють кіно- і фотоапарати, геодезичні, астрономічні й лабораторні прилади та хімічний посуд»

запозичення з німецької мови;
н. Statív «штатив, підставка» походить від лат. statīvus «стоячий, нерухомий», утвореного від stō «стою», яке споріднене з псл. stati, stojati, укр. ста́ти, стоя́ти;
р. штати́в, бр. штаты́ў, п. statyw, ч. stativ, слц. statív, вл. statiw, болг. м. стати́в, схв. ста̀тӣв, слн. statív;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стати́ва «частина ткацького верстата»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
штаты́ў білоруська
стати́в болгарська
statiw верхньолужицька
statīvus «стоячий, нерухомий» латинська
stō «стою» латинська
стати́в македонська
Statív «штатив, підставка» німецька
statyw польська
stati праслов’янська
stojati праслов’янська
штати́в російська
ста̀тӣв сербохорватська
statív словацька
statív словенська
ста́ти українська
стоя́ти українська
stativ чеська

ста́ти́ва «частина ткацького верстата Г, Нед; горизонтальна пластинка між віконними кватирками О»

псл. [*stativa/*stativo] «тс.», очевидно, утворене в результаті субстантивації від прикметника *stativъ (пор. лат. statīvus «стоячий, постійний; нерухомий; встановлений», до якого через нім. Statív «штатив» зводиться укр. штати́в), пов’язаного з іменником псл. statь «постать; фігура; зовнішній вигляд»;
бр. [стаці́ва] «бокова частина ткацького верстата», [стаці́вы] (мн.) «основа ткацького верстата», [стацьві́ны́] «тс.», п. staciwa «ткацький верстат», [statywy] (мн.), ч. [stativo] «тс.; (ст.) дерев’яна станина або підставка», [stativky] (мн.) «тс.», нл. [staśiwa] «ткацький верстат», staśiwy (мн.) «тс.», болг. [стать] «вертикальний ткацький верстат», [ста́тила] «ткацький верстат», схв. ста̀тива «бік ткацького верстата», ста̀тиве «ткацький верстат», слн. státve «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

става́ «ткацький верстат»
статвина́ «одна з двох бокових рам ткацького верстата»
ста́товця «горизонтальна пластинка між віконними кватирками»
стаціва́ «частина ткацького верстата»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стаці́ва «бокова частина ткацького верстата» білоруська
стаці́вы «основа ткацького верстата» (мн.) білоруська
стацьві́ны́ «тс.» білоруська
стать «вертикальний ткацький верстат» болгарська
ста́тила «ткацький верстат» болгарська
statīvus латинська
staśiwa «ткацький верстат»«тс.» (мн.) нижньолужицька
staśiwy «ткацький верстат»«тс.» (мн.) нижньолужицька
Statív німецька
staciwa «ткацький верстат» польська
statywy (мн.) польська
*stativa / *stativo «тс.» праслов’янська
*stativъ (пор. лат. statīvus «стоячий, постійний; нерухомий; встановлений», до якого через нім. Statív «штатив» зводиться укр. штати́в) праслов’янська
statь «постать; фігура; зовнішній вигляд» праслов’янська
ста̀тива «бік ткацького верстата» сербохорватська
ста̀тиве «ткацький верстат» сербохорватська
státve «тс.» словенська
штати́в українська
stativo «тс.; (ст.) дерев’яна станина або підставка» чеська
stativky «тс.» (мн.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України