ШТАБЕЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

шта́бель «купа правильної геометричної форми будівельних або інших матеріалів»

запозичення з німецької мови;
н. Stapel «штабель» походить від снн. stapel «тс.», пов’язаного із снн. staf, н. Stab «палиця; булава; штаб»;
р. бр. шта́бель, нл. štabjel, stabl;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шта́бельний
штабелюва́льний
штабелюва́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шта́бель білоруська
štabjel нижньолужицька
stabl нижньолужицька
Stapel «штабель» німецька
Stab «палиця; булава; штаб» німецька
шта́бель російська
stapel «тс.» середньонижньонімецька
staf середньонижньонімецька

щабе́ль «поперечка в драбині, у полудрабку»

псл. [*ščebьlь];
зіставлялося з лит. skebérda «уламки», лтс. skabarda «тс.», лат. sсobis «опилки», укр. скобли́ти, які зводяться до іє. *skabh- «вирізати», отже, первісне значення слова «щось вирізане», а також «щось нарізане, наскоблене»;
припускалася спорідненість з р. шта́бель (Фасмер IV 476), щебло́ «тріска» (Brückner 542);
п. szczebel «щабель; [стебло; держак]», ч. štebel «щабель», слц. štebel’, [stebel’] «тс.», вл. štela «щабель; спиця (в колесі)», štel «щабель»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

щабли́на
щаблюва́тий «худий такий, що видно ребра»
щабля́стий «такий, що має щаблі»
щебе́ль «тс.»
щебельча́стий (щебельча́сті но́ги «цибаті ноги»)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
štela «щабель; спиця (в колесі)»«щабель» верхньолужицька
štel «щабель; спиця (в колесі)»«щабель» верхньолужицька
*skabh- «вирізати» індоєвропейська
sсobis «опилки» латинська
skabarda «тс.» латиська
skebérda «уламки» литовська
szczebel «щабель; [стебло; держак]» польська
*ščebьlь праслов’янська
шта́бель російська
štebel' словацька
скобли́ти українська
stebel' «тс.» українська
štebel «щабель» чеська
слова «щось вирізане» ?
також «щось нарізане, наскоблене» ?
щебло́ «тріска» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України