ШРОТ — ЕТИМОЛОГІЯ
шріт «дріб (мисливський); грубо змелене борошно Нед»
запозичення з німецької мови;
н. Schrot «дріб; грубо змелене борошно; шрот (з олійного насіння)» (‹ свн. schrōt «удар, поріз, рана; відрiзаний, відпиляний шматок», двн. scrōt «поріз») споріднене з гр. ϰρουτου̃μαι «вимітаю», лат. scrōtum (‹ *scroutum) «(анат.) калитка», sсrūto «досліджую», а також із псл. kora, укр. кора́, псл. skora, укр. шкі́ра, псл. krajati, укр. кра́яти;
р. (рідк.) шрот, бр. шрот «дріб», п. śrut, śrót, (заст.) szrót, (рідк.) szrot (srot), ст. śrzot, szrut «дріб; вівсяне борошно; грубо змелене борошно», ч. слц. šrot «грубо змелене борошно; металеві ошурки; брухт», вл. (розм.) šrót «грубо змелене борошно; дріб; брухт», нл. šrot «грубо змелене борошно; непросіяне борошно як корм для худоби», болг. (рідк.) шрот «дріб», схв. шрот «дріб; грубо змелена кукурудза, борошно як корм худобі», слн. šrót «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шроти́на
шротівни́ця
шротува́ти
«грубо молоти»
шротъ
(шротомъ)(XVIII ст.)
шрут
«дріб»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шрот «дріб» | білоруська |
| шрот «дріб» (рідк.) | болгарська |
| šrót «грубо змелене борошно; дріб; брухт» (розм.) | верхньолужицька |
| ϰρουτου̃μαι «вимітаю» | грецька |
| scrōt «поріз» | давньоверхньонімецька |
| scrōtum «(анат.) калитка» (‹ *scroutum) | латинська |
| sсrūto «досліджую» | латинська |
| *scroutum | латинська |
| šrot «грубо змелене борошно; непросіяне борошно як корм для худоби» | нижньолужицька |
| Schrot «дріб; грубо змелене борошно; шрот (з олійного насіння)» (‹ свн. schrōt «удар, поріз, рана; відрiзаний, відпиляний шматок», двн. scrōt «поріз») | німецька |
| śrut (заст.)(рідк.)(srot) | польська |
| śrót (заст.)(рідк.)(srot) | польська |
| szrót (заст.)(рідк.)(srot) | польська |
| szrot (заст.)(рідк.)(srot) | польська |
| śrzot «дріб; вівсяне борошно; грубо змелене борошно» (ст.) | польська |
| szrut «дріб; вівсяне борошно; грубо змелене борошно» (ст.) | польська |
| kora | праслов’янська |
| skora | праслов’янська |
| krajati | праслов’янська |
| шрот (рідк.) | російська |
| шрот «дріб; грубо змелена кукурудза, борошно як корм худобі» | сербохорватська |
| schrōt «удар, поріз, рана; відрiзаний, відпиляний шматок» | середньоверхньнімецька |
| šrot «грубо змелене борошно; металеві ошурки; брухт» | словацька |
| šrót «тс.» | словенська |
| кора́ | українська |
| шкі́ра | українська |
| кра́яти | українська |
| šrot «грубо змелене борошно; металеві ошурки; брухт» | чеська |
шрoт «макуха»
запозичення з німецької мови;
н. Schrot «дріб (мисливський); грубо змелене борошно; макуха»;
р. болг. шрот «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шрот «тс.» | болгарська |
| Schrot «дріб (мисливський); грубо змелене борошно; макуха» | німецька |
| шрот «тс.» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України