ШПОНЬКА — ЕТИМОЛОГІЯ

за́щінка «застібка, шпилька Ж; зав’язка МСБГ»

не зовсім ясне;
можливо, контаміноване утворення із за́щіпка «застібка, гачок» і [за́шпінка] «шпилька», пов’язаного з шпо́нька, [шпі́нка];
Фонетичні та словотвірні варіанти

защі́нкати «застебнути»
защі́нкатися «застебнутися»
розщінка́ти «розшпилити»
у́щінка «застібка, шпилька»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
за́щіпка «застібка, гачок» ?
за́шпінка «шпилька» ?
шпо́нька ?
шпі́нка ?

шпо́на «одношарова, неклеєна фанера; прокладний матеріал»

запозичення з німецької мови;
н. Span «тріска, скіпка, уламок» (‹ двн. свн. снн. spān) cпоріднене з дфриз. span, spon «плоский золотий щит-нагрудник», дісл. spānn, spōnn «уламок, тріска, скабка, дерев’яна пластинка», гр. σφήν «клин»;
р. шпон, шпо́на, бр. шпо́на, п. szpona, spona;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шпо́нка «прокладний матеріал; кріпильна деталь»
шпо́нька «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шпо́на білоруська
σφήν «клин» грецька
spān давньоверхньонімецька
spānn давньоісландська
spōnn «уламок, тріска, скабка, дерев’яна пластинка» давньоісландська
span давньофризька
spon «плоский золотий щит-нагрудник» давньофризька
Span «тріска, скіпка, уламок» (‹ двн. свн. снн. spān) німецька
szpona польська
spona польська
шпон російська
шпо́на російська
spān середньоверхньнімецька
spān середньонижньонімецька

шпо́нка «запонка»

утворення, споріднене зі спо́на «пряжка», спина́ти «поєднувати, сполучати»;
пов’язання (Преобр. II, вып. последний 106; Горяев 425; Mаtzenauer 331) із нн. spôn «тріска», свн. spân (› нвн. Span) «тс.» за посередництвом польської мови непереконливе;
р. шпон «пазур ловчого птаха», бр. [шпо́нка] «запонка», п. [sponka, szponka] «тс.», szpon «пазур; скоба», ч. слц. вл. sponka «застібка, пряжка», болг. шпо́нка, слн. spóna «пряжка, застібка; скоба, дужка, клямка», spónka «застібка, скріпка, пряжка», цсл. съпона «перепона, перешкода»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шпо́нька «тс., [шпилька]»
шпо́ня «шип у дерев’яному стовпі; пазур птаха»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шпо́нка «запонка» білоруська
шпо́нка болгарська
sponka «застібка, пряжка» верхньолужицька
spôn «тріска» нижньонімецька
Span нововерхньонімецька
sponka «тс.»«пазур; скоба» польська
szponka «тс.»«пазур; скоба» польська
szpon «тс.»«пазур; скоба» польська
шпон «пазур ловчого птаха» російська
spân «тс.» (› нвн. Span) середньоверхньнімецька
sponka «застібка, пряжка» словацька
spóna «пряжка, застібка; скоба, дужка, клямка»«застібка, скріпка, пряжка» словенська
spónka «пряжка, застібка; скоба, дужка, клямка»«застібка, скріпка, пряжка» словенська
спо́на «пряжка» українська
спина́ти «поєднувати, сполучати» українська
съпона «перепона, перешкода» церковнослов’янська
sponka «застібка, пряжка» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України