ШПИРАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з польської мови;

походження польської форми неясне;

малоймовірна думка про її запозичення з н. sperren «розкривати; загороджувати» (Brückner 553);

п. szperać «ритися, копатися (в чомусь), розшукувати, вистежувати», вл. šparać «довбати, ритися», нл. šparaś «мішати, колупати», šparás se «займатися нудною й нецікавою роботою; копатися, порпатися»;

експресивне утворення, споріднене з пиря́ти, пе́рти;

пор. [пе́рити] «сильно бити», [пе́рнути] «сильно вдарити»;

р. [шпырну́ть] «злякати, прогнати», бр. [шпыря́ць, шпырну́ць] «кидати (кинути); ганяти; штовхати (штовхнути)»;