ШПЕТНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шпе́тний «гарний, чепурний»
очевидно, результат деетимологізації й контамінаційного зближення слів [шпе́тний] «гидкий, бридкий» і [ште́пний] «гарний, вродливий, охайний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шпет
(у виразі до шпе́ту «як слід, гарно»)
шпе́та
(у виразі до шпе́ти «до речі», не до шпе́ти «не до речі»)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шпе́тний «гидкий, бридкий» | українська |
| ште́пний «гарний, вродливий, охайний» | українська |
шпе́ти́ти «лаяти, сварити, ганити (кого-небудь) СУМ; спотворювати, робити бридким Нед»
запозичення з польської мови;
пов’язання п. szpecić «псувати, спотворювати» з н. Spath «шпат» (кінська хвороба) (Brückner 553), як і чеських форм з н. [spächtig] «худий, худорлявий» (Machek ESJČS 509) мало переконливе;
р. [шпе́тить] «докоряти натяками, ображати», бр. [шпэ́ціць] «гудити; ганьбити; псувати», п. szpecić «псувати, спотворювати», ч. [špatit] «спотворювати», [špetat] «бурчати (на когось)», слц. špatit’ «спотворювати, робити гидким», [špecic] «тс.», вл. špatny «поганий, низької цінності», нл. špatny «нікчемний, поганий, виснажений працею, слабкий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
не́шпе́тний
«неабиякий, добрий»
прошпе́титися
«завинити (перед кимось)»
шпетити
«спотворювати»
(XVII ст.)
шпе́тний
«гидкий, бридкий»
шпе́тно
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шпэ́ціць «гудити; ганьбити; псувати» | білоруська |
| špatny «поганий, низької цінності» | верхньолужицька |
| špatny «нікчемний, поганий, виснажений працею, слабкий» | нижньолужицька |
| Spath «шпат» (кінська хвороба) | німецька |
| spächtig «худий, худорлявий» | німецька |
| szpecić «псувати, спотворювати» | польська |
| szpecić «псувати, спотворювати» | польська |
| шпе́тить «докоряти натяками, ображати» | російська |
| špatit' «спотворювати, робити гидким» | словацька |
| špecic «тс.» | словацька |
| špatit «спотворювати» | чеська |
| špetat «бурчати (на когось)» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України