ШОРКА — ЕТИМОЛОГІЯ
шо́ри «ремінна кінська упряж зі шлеєю та постoронками; бокові щитки на вуздечці біля очей коня» (мн.)
запозичення з німецької мови;
свн. geschirre «упряж» (н. Geschirr «тс.») продовжує двн. giscirri «упряж», що утворилося через скорочення складного слова (satal)giscirri «підпруга у в’ючних тварин», (букв.) «(сідельний) прилад»;
свн. geschirre пов’язане із свн. schёrn «різати; стригти» (двн. skёran, н. scheren «тс.») і споріднене з лит. skìrti «відокремлювати», гр. ϰείρω (‹*ϰεριω) «стрижу, ріжу», що зводяться до іє. *(s)ker- / (s)kor- / (s)kr- «різати», наявному також у псл. kora, укр. кора́, псл. krajь, укр. край;
у російській мові, можливо, з української;
р. бр. шо́ры «шори», п. szory «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шо́рка
«частина кінської упряжі; шлейка»
шо́рний
шо́рник
шорникува́ти
шо́рні
«упряж»
шо́рня
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шо́ры «шори» | білоруська |
| ϰείρω «стрижу, ріжу» (‹*ϰεριω) | грецька |
| *ϰεριω | грецька |
| giscirri «упряж» | давньоверхньонімецька |
| (satal)giscirri «підпруга у в’ючних тварин» | давньоверхньонімецька |
| skёran | давньоверхньонімецька |
| *(s)ker-/(s)kor- /(s)kr- «різати» (s)kor- / (s)kr- | індоєвропейська |
| skìrti «відокремлювати» | литовська |
| Geschirr «тс.» | німецька |
| scheren «тс.» | німецька |
| szory «тс.» | польська |
| kora | праслов’янська |
| krajь | праслов’янська |
| шо́ры «шори» | російська |
| geschirre «упряж» (н. Geschirr «тс.») | середньоверхньнімецька |
| geschirre | середньоверхньнімецька |
| schёrn «різати; стригти» (двн. skёran, н. scheren «тс.») | середньоверхньнімецька |
| кора́ | українська |
| край | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України