ШЛЯТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

р. шля́ться виводилось від шлёндать, шлёпать (Преобр. II, вып. последний 100);

споріднене з лит. selėti «скрадатися», н. Geselle «товариш», (букв.) «супутник», а також з лат. sălĭo, гр. ἅλλομαι «стрибаю», які зводяться до іє. *sel- «рухатися»;

пов’язане з дієсловом sъlati, укр. сла́ти «посилати», (букв.) «змушувати рухатися»;

псл. sьlěti (sę) «рухатися (певним способом)»;

р. шля́ться, п. [ślać się] «тс.», болг. шляя се «вештаюся»;

очевидно, експресивне утворення, що виникло на основі вихідного шля́тися (див.);

можливо, експресивне утворення, що виникло на основі семантично й фонетично близьких шата́тися і шля́тися;

не зовсім ясне;

експресивне утворення, пов’язане, очевидно, зі [шля́тися] «вештатися»;

як семантичну паралель пор. пові́я від ві́ятися «блукати, вештатися»;

форма шльо́ха, мабуть, український новотвір, що виник під впливом мандрьо́ха «волоцюга, повія»;

р. бр. шлю́ха «тс.», п. [szlucha] «неохайна, розпусна жінка»;