ШКУР — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
дошку́ркий «болючий, дошкульний»
результат видозміни форми [дошку́лький] «тс.» під впливом слова шку́р(к)а;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
дошку́лький «тс.» | ? |
шку́р | ? |
к | ? |
а | ? |
шку́ра «шкіра»
припускається також автохтонне східнослов’янське утворення (Львов ЭИРЯ III 9–14) і спорідненість з гр. σϰυ̃τος «шкіра» (Эндзелин СБЭ 72);
п. skóra «шкіра; шкура; лушпиння; ст. кора», болг. шку́рка «наждачний папір» походять із псл. skora;
запозичення з польської мови, про що свідчить -у- основи;
р. бр. шку́ра «шкіра тварини»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зашку́рний
«підшкірний; [(про воду) підґрунтовий Г; таємний Я]»
підшку́рний
«підшкірний»
ску́ра
(XVII ст.)
шкіряни́й
шкура́т
«шматок шкіри; шкіра»
шкурати́на
«шкіра, шматок шкіри»
шкура́то́к
«шматок шкіри Бі; стара засохла шкіра Пі»
шкура́ття
«шматки шкіри»
шкуратя́ний
«шкіряний»
шкуратя́нка
шкури́нка
шку́рка
шку́рний
«шкіряний»
шку́рник
шку́рництво
шкуря́к
«черевик з недубленої шкіри»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шку́ра «шкіра тварини» | білоруська |
шку́рка «наждачний папір» | болгарська |
σϰυ̃τος «шкіра» | грецька |
skóra «шкіра; шкура; лушпиння; ст. кора» | польська |
skora | праслов’янська |
шку́ра «шкіра тварини» | російська |
шку́ра «жінка легкої поведінки» (лайл.)
виведення (Соболевский РФВ 67, 216) від припущуваного *šьkura і пов’язання з ку́рва і [ку́ра] «курка» малоймовірне;
щодо семантичних паралелей пор. лат. scortum «шкіра, шкура; розпусник, розпусниця», н. Balg «тс.», сдат. hud «шкіра; жінка поганої поведінки», ісп. pelleja «шкіра, шкура; (розм.) повія»;
пов’язане зі шку́ра «шкіра»;
р. бр. [шку́ра] «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шку́ра «тс.» | білоруська |
pelleja «шкіра, шкура; (розм.) повія» | іспанська |
scortum «шкіра, шкура; розпусник, розпусниця» | латинська |
Balg «тс.» | німецька |
*šьkura «курка» | праслов’янська |
шку́ра «тс.» | російська |
ку́рва | українська |
ку́ра | українська |
шку́ра «шкіра» | українська |
hud «шкіра; жінка поганої поведінки» | ? |
заскору́злий «зашкарублий»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. заскору́знуть «засохнути, зашкарубнути», заскору́злый, скору́злый пов’язані з скору́знуть «ставати сухим, жорстким; рубцюватися (про рану)», яке виводиться від [скора́] «шкура, шкіра», пов’язаного з шку́ра, укр. шкі́ра, а також з р. укр. кора́, псл. kora;
бр. заскару́злы;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
заскару́злы | білоруська |
kora | праслов’янська |
заскору́знуть «засохнути, зашкарубнути» | російська |
скора́ «шкура, шкіра» | російська |
шку́ра | російська |
кора́ | російська |
скору́знуть | російська |
шкі́ра | українська |
кора́ | українська |
заскору́злый | ? |
скору́злый «ставати сухим, жорстким; рубцюватися (про рану)» | ? |
о́бшар «певний простір; обсяг; середовище; селяни, які обслуговували панський двір і жили при ньому»
запозичення з польської мови;
п. obszar «широкий простір, відкрите місце; територія», заст. «поле» походить від свн. oberschar (нвн. Überschar) «викорчуване поле», утвореного з прикметника ober «вищий, верхній» та іменника schar (нвн. Schar) «військова частина, гурт; робота на панщині», пов’язаного з дієсловом scheren «стригти, різати», спорідненим з укр. кора́, шку́ра;
бр. абша́р «простір; велика ділянка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обша́ра
«простір, територія»
обша́рє
обшари
(1606)
обша́ря
«селянська садиба»
объшар
(1604)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
абша́р «простір; велика ділянка» | білоруська |
obszar «широкий простір, відкрите місце; територія» | польська |
oberschar «викорчуване поле» (нвн. Überschar) | середньоверхньнімецька |
кора́ | українська |
ober «вищий, верхній» | ? |
Schar «військова частина, гурт; робота на панщині» | ? |
scheren «стригти, різати» | ? |
шку́ра | ? |
м'я́шкурити «м’яти»
не зовсім явне;
можливо, виникло в середовищі шкіряників, чинбарів на основі словосполучення м’я́ти шку́ру (щодо семантики пор. кожум’я́ка);
Фонетичні та словотвірні варіанти
м'яшку́рний
«тс.»
мня́шкурити
«тс.»
мняшку́рка
«долоня»
мняшкурний
«долонний»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
м'я́ти (щодо семантики пор. кожум’я́ка). | ? |
шку́ру (щодо семантики пор. кожум’я́ка). | ? |
ошку́ритися «одружитися»
похідне утворення від шку́ра з не зовсім ясною словотворчою мотивацією;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шку́ра | ? |
ши́рма «пересувна перегородка»
запозичення з німецької мови;
н. Schirm «парасолька; козирок; абажур; ширма» (‹ двн. skirm, skërm «захист, щит») споріднене з дінд. саrmа, ав. čаrǝmаn- «шкура, шкіра», лат. corium, scortum «шкіра», cortex «кора», псл. kora, skora, укр. кора́, шкі́ра, шку́ра;
р. болг. ши́рма, бр. шы́рма, схв. ширм «парасолька; абажур; козирок», слн. šírm «абажур; козирок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ширм
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
čаrǝmаn- «шкура, шкіра» | авестійська |
шы́рма | білоруська |
ши́рма | болгарська |
skirm | давньоверхньонімецька |
skërm «захист, щит» | давньоверхньонімецька |
саrmа | давньоіндійська |
corium | латинська |
scortum «шкіра» | латинська |
cortex «кора» | латинська |
Schirm «парасолька; козирок; абажур; ширма» (‹ двн. skirm, skërm «захист, щит») | німецька |
kora | праслов’янська |
skora | праслов’янська |
ши́рма | російська |
ширм «парасолька; абажур; козирок» | сербохорватська |
šírm «абажур; козирок» | словенська |
кора́ | українська |
шкі́ра | українська |
шку́ра | українська |
шка́рка «щілина, шпарка»
слц. škárka «щілинка, шпаринка» утворено як зменшувальну форму від škára «щілина, шпара», спорідненого з укр. шкі́ра, шку́ра;
запозичення зі словацької мови;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
škárka «щілинка, шпаринка» | словацька |
škára «щілина, шпара» | словацька |
шкі́ра | українська |
шку́ра | українська |
шкиринда́ «стара сварлива жінка»
експресивне утворення від шкі́ра (пор. [шку́ра] «жінка легкої поведінки»);
до суфіксальної частини пор. ду-ри́нда «дурепа»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шкі́ра (пор. [шку́ра] «жінка легкої поведінки») | українська |
шку́ра «жінка легкої поведінки» | українська |
дури́нда «дурепа» | українська |
чкурну́ти «дуже швидко побігти, втекти»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з р. [шкура́ть] «(про хижих птахів) кидатися на здобич», [шкурять] «проганяти», а також як з вихідною формою кури́ти «підіймати куряву, пил», ускладненою емоційно-підсилювальним префіксальним ч-;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чку́ри́ти
«дуже швидко бігти, їхати (у тім числі кіньми)»
(рідк.)
шкурну́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шкура́ть «(про хижих птахів) кидатися на здобич» | російська |
шкурять «проганяти» | ? |
кури́ти «підіймати куряву, пил» | ? |
ч- | ? |
хро́ніка «літопис»
остання етимологія знаходить собі підтримку в українській семантичній паралелі раз «певний проміжок часу» (одного ра́зу…) і рази́ти, рі́зати;
зіставлялося з гр. χόρτος «двір, горîд», псл. *gordъ, укр. го́род, горо́д (від іє. *gher- «тримати, городити»), з гр. ϰείρω «стригти», умбр. karu «частка», псл. kora, skora, укр. кора́, шкі́ра, шку́ра (від іє. *(s)ker- «різати, стригти»);
гр. χρονιϰά «тс.», χρονιϰός «часовий» утворене від χρόνος «час», яке певної етимології не має;
запозичене з грецької мови, можливо, через посередництво латинської (лат. chronica (мн.) «хроніки, літопис»);
р. болг. м. хро́ника, бр. хро́ніка, п. chronik, chronika, kronika, ч. kronika, слц. kronika, chronista «хроніст», вл. krînika, схв. хро̀ника, кро̀ника, слн. krînika;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хро́нік
хроніка́льний
хроніка́р
хроніке́р
хроні́ст
хроні́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хро́ніка | білоруська |
хро́ника | болгарська |
krînika | верхньолужицька |
χόρτος «двір, горîд» | грецька |
ϰείρω «стригти» | грецька |
χρονιϰά «тс.» | грецька |
хро́ника | македонська |
chronik | польська |
chronika | польська |
kronika | польська |
*gordъ | праслов’янська |
kora | праслов’янська |
хро́ника | російська |
хро̀ника | сербохорватська |
kronika «хроніст» | словацька |
chronista «хроніст» | словацька |
krînika | словенська |
го́род | українська |
кора́ | українська |
кро̀ника | українська |
karu «частка» | умбрська |
kronika | чеська |
раз «певний проміжок часу» (одного ра́зу…) | ? |
рази́ти | ? |
рі́зати | ? |
горо́д (від іє. *gher- «тримати, городити») | ? |
skora | ? |
шкі́ра | ? |
шку́ра «різати, стригти» (від іє. *(s)ker- | ? |
χρονιϰός «часовий» | ? |
χρόνος «час» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України