ШКРЬОБАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
шкребти́ «скребти»
утворення, пов’язане зі скребти́ як його давній фонетичний варіант;
до початкових sk-›šk- пор. скі́ра/шкі́ра;
бр. [шкрабці́] «чухати», п. [szkrobać] «скребти», ч. škrábati, škrabati «дряпати, скребти; скоблити, чистити; нерозбірливо писати», слц. škrabat’, škrіabat’ «тс.», вл. škrabać «скребти; дряпати», нл. škrabaś «скребти; чухати, дряпати; розтирати, мити», схв. шкра́бати «дряпати, скребти», слн. škrábati «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
о́шкрабки
«залишки тіста»
(мн.)
ошкре́бки
(мн.)
по́шкробок
«тс.»
шкрабани́на
«базгранина, нерозбірливе письмо»
шкра́бати
шкраба́чка
«скребачка Ме; вид лопати Дз»
шкработі́ти
шкреб-та́ч
«скреблик»
(ент.)
шкре́бало
«скребниця для чистки худоби»
шкребли́ти
«чистити коня скреблом»
шкребло́
«скребло»
шкребо́к
«скребачка»
шкреботі́ти
«тріщати»
шкребта́чка
«скребачка»
шкриба́к
«шпатель»
шкрі́бати
«скребти»
шкрі́батися
«чухатися»
шкрі́бнути
«ударити»
шкро́бати
«скребти»
шкрьо́бати
«човгати»
шкряб
(виг.)
шкря́бати
шкряба́чка
«стара мітла»
шкрябну́ти
«скребнути СУМ; [утекти]»
шкрябону́ти
шкряботі́ти
шкряботу́ха
«та, що скребеться (про мишу)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шкрабці́ «чухати» | білоруська |
| škrabać «скребти; дряпати» | верхньолужицька |
| škrabaś «скребти; чухати, дряпати; розтирати, мити» | нижньолужицька |
| szkrobać «скребти» | польська |
| шкра́бати «дряпати, скребти» | сербохорватська |
| škrabat' «тс.» | словацька |
| škrіabat' «тс.» | словацька |
| škrábati «тс.» | словенська |
| скребти́ | українська |
| скі́-ра/шкі́ра | українська |
| škrábati «дряпати, скребти; скоблити, чистити; нерозбірливо писати» | чеська |
| škrabati «дряпати, скребти; скоблити, чистити; нерозбірливо писати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України