ШИРИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шири́на́ «хустина, хустка»
виникло лексико-семантичним способом від ширина́;
р. [шири́нка] «полотнище, відрізок цільної тканини на всю ширину; рушник», бр. [шыры́на] «шматок полотна», шыры́нка «[полотняна хустина квадратної форми]; ширінька», п. [szerzynka, szyrzynka] «квадратний шматок полотна, ганчірка; ширина якоїсь матерії»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шири́нка
«хустина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шыры́на «шматок полотна» | білоруська |
| шыры́нка «[полотняна хустина квадратної форми]; ширінька» | білоруська |
| szerzynka «квадратний шматок полотна, ганчірка; ширина якоїсь матерії» | польська |
| szyrzynka «квадратний шматок полотна, ганчірка; ширина якоїсь матерії» | польська |
| шири́нка «полотнище, відрізок цільної тканини на всю ширину; рушник» | російська |
шир «велика, значна ширина, протяжність чогось у поперечнику»
псл. šіrь «шир, ширина», šіrъ «широкий»;
менш вірогідні пов’язання з гот. skeirs «чистий, ясний, прозорий» (Brückner 547, KZ 51, 226; Черных II 413; Holub–Kop. 369), з дінд. kharjati «скребе, тре», дісл. harka «згрібати» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 187–188), з псл. [*šěrъ], sěrъ «сірий» (Schuster-Šewc 1431);
припускається (Machek ESJČ 609), що псл. šіrъ виникло шляхом контамінації іє. *ūr- «широкий» і його антоніма з початковим *si- (пор. лит. siaυ̃ras «вузький»);
можливо, споріднене з гр. εύρυς «широкий»;
праслов’янський новотвір неясного походження;
р. ширь, бр. шыр, др. ширыни, ширыня, шириня «ширина; обшир; країна; простір; море; багатство, достаток», п. szerz, ст. szerza, ч. šíř, слц. šír, вл. šěr, нл. šyŕ, полаб. sarüt’ě (‹ *širokъjь) «широкий», болг. м. шир «шир», схв. ширѝна «ширина; (геогр.) широта», слн. šír, стсл. широта «ширина, шир», широкъ «широкий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зав-ши́ршки́
завши́рки
заширо́кий
навши́рки
невши́ршки́
о́бшир
обши́рний
обши́ро
«широко, докладно»
по́шир
«розширення»
поши́рений
поши́рення
поши́рник
«розширювач»
по́широкий
«занадто широкий»
поши́рювальний
поши́рювати
поши́рювач
розши́рник
розши́рювальний
розши́рювач
уши́р
уши́рки́
уши́ршки
ши́-рочі́нь
ширачи́ти
«ширшати»
ши́рий
«широкий»
шири́льний
шири́на́
шири́тель
«поширювач, пропагандист, носій»
ши́ри́ти
ширі́нь
ширі́ти
«ширшати»
ши́рник
«ширина»
широ-че́нь
широви́тий
«той, що розширюється»
широ́кий
широкува́тий
широта́
широ́тний
широцьо́зний
широцьо́стий
«дуже широкий»
широче́зний
широчина́
широчиня́
ши́ршати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шыр | білоруська |
| шир «шир» | болгарська |
| šěr | верхньолужицька |
| skeirs «чистий, ясний, прозорий» | готська |
| εύρυς «широкий» | грецька |
| kharjati «скребе, тре» | давньоіндійська |
| harka «згрібати» | давньоісландська |
| ширыни | давньоруська |
| ширыня | давньоруська |
| шириня «ширина; обшир; країна; простір; море; багатство, достаток» | давньоруська |
| *ūr- «широкий» | індоєвропейська |
| *si- (пор. лит. siaυ̃ras «вузький») | індоєвропейська |
| siaυ̃ras «вузький» | литовська |
| шир «шир» | македонська |
| šyŕ | нижньолужицька |
| sarüt'ě «широкий» (‹ *širokъjь) | полабська |
| szerz | польська |
| szerza (ст.) | польська |
| šіrь «шир, ширина» | праслов’янська |
| šіrъ «широкий» | праслов’янська |
| sěrъ «сірий» | праслов’янська |
| šіrъ | праслов’янська |
| ширь | російська |
| ширѝна «ширина; (геогр.) широта» | сербохорватська |
| šír | словацька |
| šír | словенська |
| широта «ширина, шир» | старослов’янська |
| широкъ «широкий» | старослов’янська |
| šíř | чеська |
| *šěrъ | ? |
се́ре́н «замерзлий твердий сніг Г; іній Нед; ожеледиця Нед; пливуча крига Нед»
очевидно, в якийсь спосіб пов’язане зі стсл. слана «іній», болг. схв. сла́на «тс.», лит. šalná «тс.», šálti «мерзнути», šáltas «холодний», лтс. salts «тс.»;
споріднене з вірм. sаṙn «лід», дісл. hiarn «замерзла маса снігу», а також лит. šarmá «іній», лтс. sar̂mа, sеr̂mа «тс.»;
псл. *sernъ, первісно «світло-сірий», пор. др. серенъ «білий» (про коня), р.-цсл. срѣнъ «тс.»;
р. [се́рён] «замерзлий після відлиги шар снігу», [серена́, се́рень] «тс.», бр. [шаро́н, сярён], др. серенъ «тс.», п. szron «іній», ст. śrzon, śron «тс.», ч. [stříň] «перший тонкий лід на воді», с.р. [stríní] «лід на гілках», слц. srieň «іній», слн. srén «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
серенів
«гололід»
се́рень
«тс.»
сери́н
«замерзлий після відлиги сніг»
сире́нь
«твердий сніг»
сири́н
«обледеніла кірка на поверхні снігу; наст»
сіри́н
шара́н
шари́н
шерен
«примерзла вода на річці; крига»
ше́ржень
«іній»
шири́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шаро́н | білоруська |
| сярён | білоруська |
| сла́на «тс.» | болгарська |
| sаṙn «лід» | вірменська |
| hiarn «замерзла маса снігу» | давньоісландська |
| серенъ «білий» (про коня) | давньоруська |
| серенъ «тс.» | давньоруська |
| salts «тс.» | латиська |
| sar̂mа | латиська |
| sеr̂mа «тс.» | латиська |
| šalnà «тс.» | литовська |
| šálti «мерзнути» | литовська |
| šáltas «холодний» | литовська |
| šarmà «іній» | литовська |
| szron «іній» | польська |
| śrzon «тс.» | польська |
| śron «тс.» | польська |
| *sernъ | праслов’янська |
| се́рён «замерзлий після відлиги шар снігу» | російська |
| серена́ | російська |
| се́рень «тс.» | російська |
| срѣнъ «тс.» | русько-церковнослов’янська |
| сла́на «тс.» | сербохорватська |
| srieň «іній» | словацька |
| srén «тс.» | словенська |
| слана «іній» | старослов’янська |
| stříň «перший тонкий лід на воді» | чеська |
| stríní «лід на гілках» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України