ШИКАРНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
шик «блиск, показна вишуканість»
запозичення з французької мови;
фр. chic «форма, стан» походить з німецької мови;
н. Schick «лад, порядок»;
р. шик, бр. шык, п. szyk, ч. chic, šik, болг. м. шик, схв. ши̏к, слн. šík «шик, шикарний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шика́рний
шико́вний
«спритний, меткий, вправний, умілий; доречний, пристойний»
шикува́ти
«хизуватися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шык | білоруська |
| шик | болгарська |
| шик | македонська |
| Schick «лад, порядок» | німецька |
| szyk | польська |
| шик | російська |
| ши̏к | сербохорватська |
| šík «шик, шикарний» | словенська |
| chic «форма, стан» | французька |
| chic | чеська |
| šik | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України