ШЕСТВУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
шествува́ти «іти, мандрувати, простувати, прямувати»
продовжує др. шьствовати, шествовати, що походить від цсл. шьствовати, пов’язаного зі старослов’янським дієприкметником шьлъ (від дієслова ходити);
р. ше́ствовать, др. шьствовати, шествовати «іти; подорожувати; верстати (шлях); минати; перебувати, жити», болг. ше́ствувам «урочисто рухаюся, йду, (перен.) швидко наступаю, поширююся», цсл. шьствовати «просуватися вперед, виступати, іти»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ше́ствувам «урочисто рухаюся, йду, (перен.) швидко наступаю, поширююся» | болгарська |
| шьствовати | давньоруська |
| шествовати | давньоруська |
| шьствовати | давньоруська |
| шествовати «іти; подорожувати; верстати (шлях); минати; перебувати, жити» | давньоруська |
| ше́ствовать | російська |
| шьствовати | церковнослов’янська |
| шьствовати «просуватися вперед, виступати, іти» | церковнослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України