ШЕРХАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ше́рех «тонка крига при замерзанні; дрібні частинки криги при замерзанні лиману Берл»
очевидно, виникло з псл. *seršь «тонка крига, наст» унаслідок деетимологізації і впливу слів ше́рех, шерехті́ти або шереха́тий;
пов’язувалося безпосередньо з шерша́вий (Фасмер IV 430), з др. серехъкъ «грубий, кошлатий», р. шо́рох «шерехтіння» (Фасмер IV 467–468);
р. [ше́рех] «дрібна крига на ріці», [шершь] «тс.», [шерошь] «перший лід, шуга», [шорошь] «тс.», [шо́ро́х] «нерівна поверхня», [шо́рох] «дрібна осіння крига, що йде по річці; крижані голки, на які розсипається сніг під ногами; верства сухого листя в лісі», [шороха́] «затори криги при замерзанні річок», бр. [шо́раш] «дрібна крига перед замерзанням річок», [шарэш] «тс.», п. śreż «перша крига на воді»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́шерет
«затори криги»
зашереши́тися
«покритися тонкою кригою»
ше́рет
«шерех (крига)»
ше́ре́ш
«крига Нед; тонка крижана кірка ВеНЗн»
ше́решень
«шерех»
шере́шитися
«про річку, серединою якої йде крига, а при берегах ще стоїть, міцно примерзнувши»
ше́решінь
«тс.»
шерха́ти
ше́рхнути
«злегка замерзати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шо́раш «дрібна крига перед замерзанням річок» | білоруська |
шарэш «тс.» | білоруська |
серехъкъ «грубий, кошлатий» | давньоруська |
śreż «перша крига на воді» | польська |
*seršь «тонка крига, наст» | праслов’янська |
шо́рох «шерехтіння» | російська |
ше́рех «дрібна крига на ріці» | російська |
шершь «тс.» | російська |
шерошь «перший лід, шуга» | російська |
шорошь «тс.» | російська |
шо́ро́х «нерівна поверхня» | російська |
шо́рох «дрібна осіння крига, що йде по річці; крижані голки, на які розсипається сніг під ногами; верства сухого листя в лісі» | російська |
шороха́ «затори криги при замерзанні річок» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України