ШЕВЕЛЮРА — ЕТИМОЛОГІЯ
шевелю́ра
запозичення з французької мови;
фр. chevelure «волосся на голові» походить від cheveu (ст. chevel) «волос», яке продовжує лат. capillus «волос, волосся, чуб»;
р. болг. шевелю́ра, бр. шавялю́ра, п. рідк. szewelura;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шавялю́ра | білоруська |
| шевелю́ра | болгарська |
| capillus «волос, волосся, чуб» | латинська |
| szewelura (рідк.) | польська |
| шевелю́ра | російська |
| chevelure «волосся на голові» | французька |
| chevel «волос» (ст.) | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України