ШЕБЕРНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
шебе́рхну́ти «шелеснути»
експресивне утворення звуконаслідувального характеру;
можливо, споріднене з чеберхну́ти «шименути (ножем)», чеберча́ти «бряжчати»;
до чергування початкових ш- і ч- пор. шеверно́гий і чеверно́гий, шебе́р і чабе́р;
р. [шеберши́ть] «шарудіти», [шеберсти́ть, шеберсте́ть] «шелестіти, шарудіти, скребти, дряпати», [шабарча́ть] «шарудіти, шелестіти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шебе́рну́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шеберши́ть «шарудіти» | російська |
| шеберсти́ть | російська |
| шеберсте́ть «шелестіти, шарудіти, скребти, дряпати» | російська |
| шабарча́ть «шарудіти, шелестіти» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України